Choć rodzina oznacza dla każdego z nas coś innego, łączy nas wspólna wartość – troska o drugą osobę. W dzisiejszych czasach pojęcie rodziny ewaluuje. Coraz więcej jest rodzin patchworkowych lub nieformalnych związków. Jak poinformował w 2022 roku Główny Urząd Statystyczny w raporcie „Sytuacja społeczno-gospodarcza kraju w 2021 r.” w 2021 r. zawarto więcej małżeństw niż w 2020 r. i orzeczono więcej rozwodów.
Urząd tłumaczy, że mogło to wynikać m.in. z łagodzenia i częściowego znoszenia ograniczeń wprowadzonych w 2020 r. w związku z pandemią COVID-19, w tym dotyczących organizacji ślubów i wesel oraz działalności sądów.
GUS podaje także, że systematycznie rośnie odsetek urodzeń pozamałżeńskich. W 2020 r. już więcej niż co czwarte dziecko, bo ponad 26 proc. urodziło się poza małżeństwem. Na początku lat 90. było to ok. 6-7 proc., a w 2000 r. − ok. 12 proc.
Umowa dla najbliższej osoby
O ile małżeństwo wspierane jest przez system prawny i społeczny w kwestiach zabezpieczenia, o tyle w związkach nieformalnych pytań jak zabezpieczyć siebie, partnera, dzieci, jest znacznie więcej.
Polski ustawodawca nie zdecydował się dotąd na uregulowanie kwestii związków partnerskich, stąd „nie małżonkowie” muszą sobie radzić z tym sami. Warto pamiętać, że obok wymienionych w Kodeksie umów (sprzedaż, najem, darowizna i inne) prawo dopuszcza zawieranie umów, których zarówno tytuł, jak i postanowienia w nich zawarte strony mogą kształtować o tyle, o ile działanie takie będzie legalne, czyli nie będzie prowadzić do zmiany charakteru umowy, do obejścia prawa lub do naruszenia innych przepisów prawa. W tym miejscu pojawia się możliwość zawarcia umowy, którą strony mogą określić np. jako „umowa partnerska”.
Strony mogą zdefiniować długość obowiązywania umowy, lub uznać, że jest zawierana na czas nieokreślony. Strony tej umowy, nazwane w niej „partnerami”, mogą określić wszelkie wzajemne prawa i obowiązki. Szerokie pełnomocnictwo w formie aktu notarialnego pozwoli partnerce/partnerowi np. na załatwienie w imieniu partnera spraw urzędowych i sądowych, kupna-sprzedaży samochodu, nieruchomości czy też otrzymania dostępu do produktów lub usług bankowych, a także opieki medycznej w razie choroby partnera.
Polisa z uposażeniem partnera
Zakup ubezpieczenia na życie to ważna decyzja dla wielu par − małżeństw lub − partnerów.
Ubezpieczenie na życie zawieramy z myślą o tym, aby bliscy otrzymali wsparcie finansowe, gdyby nas zabrakło. Beneficjentem (uposażonym) polisy ubezpieczeniowej na życie może zostać każdy, od współmałżonka, przez dzieci, po rodzeństwo, rodziców czy kuzynów. Nie musi to być osoba spokrewniona z ubezpieczonym – odszkodowanie może zostać również przeniesione na partnera, najlepszego przyjaciela, a nawet na konkretną instytucję, np. bank lub organizację charytatywną. Co ważne, osoba przez nas uposażona otrzyma wypłatę świadczenia, która nie wchodzi w skład masy spadkowej oraz nie podlega podatkowi dochodowemu.
Wskazanie beneficjenta jest szczególnie ważne w sytuacji osób pozostających w związkach nieformalnych – aby odszkodowanie trafiło do ukochanego partnera, a nie do osób spokrewnionych, konieczny jest odpowiedni zapis w umowie ubezpieczenia.
By mieć pewność, że umowa ubezpieczenia jest dokładnie dopasowana do aktualnej sytuacji życiowej warto skontaktować się z profesjonalnym doradcą ubezpieczeniowym. W Unum Życie taką sobą jest Life Protection Advisor, który będzie pomagać m.in. w bieżącym dopasowywaniu planu, precyzyjnie skrojonym do potrzeb i możliwości finansowych. Badając opcje ubezpieczenia na życie warto zdecydować, czy lepiej uzyskać polisę dla obojga partnerów, czy tylko dla jednego. Wybór odpowiedniego poziomu ubezpieczenia na życie to poważna decyzja, jednak profesjonalny doradca pomoże obiektywnie ocenić, co będzie dla nas najlepsze.
Pełnomocnictwo na wszelki wypadek
Co jednak w sytuacji, gdy osoba ubezpieczona ze względu na swój stan zdrowia nie może samodzielnie zgłosić się po pieniądze z ubezpieczenia? Dotyczy to np. osób, które na skutek nieszczęśliwego wypadku zapadły w śpiączkę. Warto wcześniej rozważyć decyzję, aby udzielić formalnego pełnomocnictwa partnerowi/partnerce, aby dokonała pewnych czynności w jego imieniu.
Pełnomocnictwo nie musi mieć formy notarialnej, wystarczy zwykła forma pisemna. Należy jednak zauważyć, że brak wymogu pełnomocnictwa notarialnego nie oznacza oczywiście, że nie można się na taką formę zdecydować. Za wyborem pełnomocnictwa notarialnego przemawiają względy bezpieczeństwa – czynność wykonywana jest wówczas w obecności profesjonalisty, który posiada doświadczenie w przygotowywaniu tego rodzaju dokumentów i upewni się, że pełnomocnictwo zawiera wszystkie niezbędne postanowienia.
Pełnomocnictwo dotyczy zarówno związków nieformalnych, jak i związków małżeńskich, ponieważ wystąpienie z wnioskiem o wypłatę świadczenia w związku ze zdarzeniem ubezpieczeniowym nie stanowi czynności zwykłego zarządu. Ta czynność nie jest objęta zakresem art. 29 Kodeksu Rodzinnego i Opiekuńczego, ponieważ przepis ten mówi o „należnościach przypadających” – w przypadku wniosku o wypłatę świadczenia, nie mamy do czynienia z należnością przypadającą, ale z należnością, której zasadność i wysokość trzeba dopiero ustalić.
W przypadku żony, której mąż jest nieprzytomny lub z innych przyczyn niezdolny do wystąpienia z wnioskiem o wypłatę świadczenia, jednym z rozwiązań jest skierowanie sprawy do sądu, który podejmie decyzję o ubezwłasnowolnieniu męża i ustanowieniu opieki żony. Żona-opiekunka będzie miała pieczę nad całym majątkiem ubezwłasnowolnionego męża i tym samym będzie mogła wystąpić z wnioskiem o wypłatę świadczenia.
Przy związkach nieformalnych uzyskanie takiego orzeczenia sądu mogłoby być trudne, ponieważ art. 176 Kodeksu rodzinnego i opiekuńczego (KRO) przywiduje, że „jeżeli wzgląd na dobro pozostającego pod opieką nie stoi temu na przeszkodzie, opiekunem ubezwłasnowolnionego całkowicie powinien być ustanowiony przede wszystkim jego małżonek, a w braku tegoż – jego ojciec lub matka”. W przypadku braku małżonka, opiekunem zostałby rodzic, chyba że dobro pozostającego pod opieką stoi na przeszkodzie, co należy rozumieć tak, że tylko jeżeli rodzic nie jest w stanie sprawować tej opieki lub nie daje rękojmi jej prawidłowego sprawowania, możliwe jest wyznaczenie innego opiekuna. Wyznaczenie takiego opiekuna odbywa się wówczas zgodnie z kolejności wyznaczoną w art. 149 KRO, zgodnie z którym (§ 2) „jeżeli opiekunem nie została ustanowiona osoba wymieniona w paragrafie poprzedzającym, opiekun powinien być ustanowiony spośród krewnych lub innych osób bliskich pozostającego pod opieką albo jego rodziców”. Uwzględnienie w tym przepisie „osób bliskich” daje możliwość powierzenia opieki partnerowi, ale jest to bardzo trudne i wymaga wykazania, że osoby stojące wyżej w kolejce nie mogą podjąć się opieki.
Zgodnie z art. 545 § 1 Kodeksu postępowania cywilnego, wniosek o ubezwłasnowolnienie może zgłosić:
1) małżonek osoby, której dotyczy wniosek o ubezwłasnowolnienie;
2) jej krewni w linii prostej oraz rodzeństwo;
3) jej przedstawiciel ustawowy.
Oznacza to, że partner nie ma możliwość wystąpienia do sądu z wnioskiem o orzeczenie ubezwłasnowolnienia. Mając na uwadze powyższe, dążenie uzyskania opieki nad ubezwłasnowolnionym partnerem w celu uzyskania świadczenia ubezpieczeniowego nie wydaje się racjonalnym rozwiązaniem dla osób będących w związkach nieformalnych. Uprzednie spisanie odpowiedniego pełnomocnictwa to znaczące ułatwienie w takich sytuacjach.
W celu najpełniejszego zabezpieczenia interesów swoich i najbliższych, warto kwestie pełnomocnictwa omówić z prawnikiem.
Testament woli
W przypadku związku nieformalnego, jeśli jeden z partnerów chce, żeby po jego śmierci drugi odziedziczył majątek, musi wcześniej sporządzić testament. Pojęcie testamentu odnosi się zarówno do dokumentu, w którym testator (czyli osoba sporządzająca testament) spisuje swoją ostatnią wolę, jak również do czynności prawnej, której wyrazem jest sporządzenie tego dokumentu. Należy wskazać, że z prawnego punktu widzenia testament to jednostronna czynność prawna, która zawiera rozporządzenie majątkiem na wypadek śmierci (łac. mortis causa)”.
Aby spadek odrzucić lub przyjąć, spadkobierca w ciągu 6 miesięcy od nabycia spadku musi złożyć do sądu odpowiednie oświadczenie.
Zgodnie z przepisami Kodeksu cywilnego testament jest prawnie ważny tylko wówczas, gdy osoba, która go sporządziła lub odwołała – dysponuje pełną zdolnością do czynności prawnych (art. 944 k.c.). Pełną zdolność do czynności prawnych mają osoby fizyczne, które osiągnęły pełnoletniość (ukończyły 18 lat lub uzyskały ją przez zawarcie małżeństwa). W testamencie można zawrzeć rozporządzenia tylko jednej osoby, dokument spisany wspólnie z inną osobą będzie nieważny.
Więcej o testamencie tutaj: https://be.unum.pl/6-rzeczy-zwiazanych-z-ochrona-rodziny-o-ktore-warto-zadbac/
Wybór formy testamentu (własnoręczny, notarialny lub allograficzny) zależy wyłącznie od woli testatora i od okoliczności, w jakich się znalazł, natomiast warto dodać, że testament własnoręczny powinien być spisany właśnie całkowicie własnoręcznie – w doktrynie przyjmuje się wręcz, że nieprawidłowe jest napisanie testamentu na komputerze i podpisanie wydruku. Jeśli został sporządzony testament, a testator chciałby go zmienić albo odwołać − nic nie stoi na przeszkodzie, oczywiście pod warunkiem, że odbędzie się to zgodnie z przepisami prawa. Należy także pamiętać, że testament wywołuje skutki jedynie w przypadku śmierci testatora.
Nieśmiertelne podatki
W przypadku niesformalizowanych związków trzeba liczyć się z tym, że przy otrzymaniu spadku po naszym partnerze zostaniemy słono opodatkowani. Z punktu widzenia przepisów o podatku od spadków i darowizn osoby pozostające w nieformalnych związkach traktowane są tak, jak osoby zupełnie sobie obce. Niezależnie zatem od tego, czy będą one sobie dawać nawzajem prezenty (darowizny), czy też poprzez dziedziczenie testamentowe staną się spadkobiercą swego partnera, zmuszone będą z reguły do zapłaty podatku od darowizny lub spadku. Takich par nie obejmuje bowiem zwolnienie z tego podatku przeznaczone dla osób najbliższych. Obejmuje ono tylko małżonków.
Podatkowi od spadków i darowizn podlega nabycie własności rzeczy lub praw majątkowych w wyniku[1]:
- dziedziczenia, zapisu zwykłego, dalszego zapisu, zapisu windykacyjnego, polecenia testamentowego;
- darowizny, polecenia darczyńcy;
- zasiedzenia;
- nieodpłatnego zniesienia współwłasności;
- zachowku, jeżeli uprawniony nie uzyskał go w postaci uczynionej przez spadkodawcę darowizny lub w drodze dziedziczenia albo w postaci zapisu;
- nieodpłatnej renty, użytkowania oraz służebności.
Podatkowi nie podlega między innymi:
- nabycie w drodze dziedziczenia środków z PPE, PPK, OFE, IKE, IKZE;
- nabycie własności gruntów stanowiących gospodarstwo rolne (ale z licznymi uwarunkowaniami);
- nabycie przez rolnika pojazdów i maszyn rolniczych (konieczność użytkowania przez min. 3 lata).
Wysokość kwoty wolnej od podatku uzależniona jest od stopnia pokrewieństwa ze spadkodawcą. III GRUPA PODATKOWA: 4 902 zł to właśnie pozostali nabywcy np.: partner/partnerka, wspólnik.
Bibliografia:
http://spadek.info.pl/testament.html
https://poradnikprzedsiebiorcy.pl/-udzielenie-pelnomocnictwa-wzor-z-omowieniem
[1] zgodnie z ustawą z dnia 28 lipca 1983 o podatku od spadków i darowizn (Dz. U. z 2021 r. poz. 1043).
Захист у неформальних зв’язках
Коли ми починаємо будувати спільне життя, тут і тепер, ми рідко забігаємо в далеке майбутнє, уникаючи складних розмов про те, що важко передбачити. Однак життя може бути сповнене сюрпризами, не завжди приємними. Як підготуватися до них в партнерських відносинах?
Хоча сім’я означає для кожного з нас щось інше, нас об’єднує спільна цінність – турбота про іншу людину. В даний час поняття сім’ї змінюється. Все більше і більше «печворкових» сімей або неформальних зв’язків. Як повідомило в 2022 році Головне статистичне управління в рапорті «Соціально-економічне становище країни в 2021 році», в 2021 році було укладено більше шлюбів і було винесено більше розлучень, ніж в 2020 році.
Управління пояснює, що це могло бути результатом, зокрема, пом’якшення і часткового зняття обмежень, введених в 2020 році у зв’язку з пандемією COVID-19, в тому числі щодо організації шлюбів та весіль, а також діяльності судів.
Головне статистичне управління також повідомляє, що рівень позашлюбних народжень неухильно зростає. У 2020 році вже більше, ніж кожна четверта дитина (більше 26 відсотків) народилася поза шлюбом. На початку 90-х років таких дітей було 6-7 відсотків, а в 2000 році – близько 12 відсотків.
Договір для найближчої особи
У той час як шлюб підтримується правовою і соціальною системою (якщо мова йде про аспекти забезпечення партнера), у неформальних відносинах питань, як забезпечити себе, партнера, дітей, набагато більше.
Польський законодавець досі не спромігся врегулювати питання партнерських відносин, тому «не шлюбні подружжя» повинні шукати вихід самі. Варто пам’ятати, що поряд з перерахованими у Кодексі договорами (продаж, оренда, дарування та інші), право допускає укладення інших договорів, назву і умови яких сторони можуть сформувати настільки довільно, на скільки така дія буде законною, тобто не буде приводити до зміни характеру договору, не буде спробою обійти закон або порушити якийсь інший закон. Тут з’являється можливість укладення договору, яку сторони можуть визначити, наприклад, як «партнерський договір».
Сторони можуть визначити строк дії договору або визнати, що він укладений на невизначений строк. Сторони цього договору, названі в ньому «партнерами», можуть визначати будь-які взаємні права і обов’язки. Широка довіреність у вигляді нотаріального акту дозволить партнеру / партнерці, наприклад, врегулювати від імені партнера офіційні та судові справи, купити-продати автомобіль, нерухомість або отримати доступ до банківських продуктів або послуг, а також медичної допомоги в разі хвороби партнера.
Поліс у якому партнер є вигодонабувачем
Придбання страхового полісу життя є важливим рішенням для багатьох подружніх пар або партнерів.
Ми укладаємо договори страхування життя з метою, щоб близькі отримували фінансову підтримку, якщо нас не стане. Бенефіціаром (вигодонабувачем) поліса страхування життя може стати будь-хто, починаючи від шлюбного партнера і закінчуючи дітьми, братами і сестрами, батьками або двоюрідними родичами. Це не обов’язково має бути особа родинно пов’язана з застрахованою особою – страхова компенсація також може бути передана партнеру, найкращому другові або навіть конкретній установі, наприклад, банку або благодійній організації. Важливо відзначити, що уповноважена нами особа отримає страхову виплату, яка не входить до складу спадкової маси і не обкладається прибутковим податком.
Вказання бенефіціара (вигодонабувача) особливо важливе в ситуації неформальних відносин – для того, щоб компенсація потрапила до коханого партнера, а не до родичів, необхідний відповідний запис в договорі страхування.
Щоб переконатися, що договір страхування точно відповідає поточній життєвій ситуації, варто звернутися до професійного страхового консультанта. В Unum Życie таким консультантом є Life Protection Advisor, який буде допомагати, зокрема, в адаптації плану страхування до потреб та фінансових можливостей. Вивчаючи варіанти страхування життя, варто вирішити, чи краще оформити поліс для обох партнерів чи тільки для одного. Вибір відповідного рівня страхування життя – це серйозне рішення, проте професійний консультант допоможе об’єктивно оцінити, що буде для нас найкраще.
Довіреність на всяк випадок
Однак що робити в ситуації, коли застрахована особа, за станом здоров’я, не може самостійно звернутися у страхову компанію за грішми? Це стосується, наприклад, людей, які в результаті нещасного випадку впали в кому. Рекомендується заздалегідь розглянути можливість надання офіційної довіреності партнеру / партнерці для здійснення певних дій від імені застрахованого.
Довіреність не мусить мати нотаріальної форми, досить простої письмової форми. Однак слід зазначити, що відсутність вимоги нотаріального доручення, звичайно, не означає, що ви не можете визначитися з такою формою. На користь вибору нотаріальної довіреності промовляють міркування безпеки – дія виконується в присутності професіонала, який має досвід підготовки такого роду документів і буде стежити за тим, щоб довіреність містила всі необхідні положення.
Довіреність поширюється як на неформальні, так і на шлюбні зв’язки, оскільки звернення із заявою про страхову виплату у зв’язку зі страховою подією не є звичайною дією по управлінню. Ця дія не входить в обсяг ст. 29 Сімейного і опікунського кодексу, оскільки це положення говорить про – «припадаючі належні суми» у разі заяви про страхову виплату, ми маємо справу не з припадаючою належною сумою, але, з сумою обґрунтованість і розмір якої потрібно встановити.
Для дружини, чий чоловік знаходиться без свідомості або з інших причин не в змозі звернутися з проханням про виплату страхової допомоги, одним з рішень є звернення до суду, який прийме рішення про недієздатність чоловіка і встановлення опіки дружини. Дружина – опікунка матиме доступ до усього майна недієздатного чоловіка і, таким чином, зможе звернутися з проханням про виплату допомоги.
У випадку неформальних відносин отримання такого рішення суду може бути утруднено, оскільки ст. 176 Сімейного і опікунського кодексу (KRO) передбачає, що «задля блага особи, що знаходиться під опікою, опікуном повністю недієздатної особи повинен бути в першу чергу його шлюбний партнер, а при його відсутності – його батько або мати». У разі відсутності чоловіка/дружини, опікуном був би батько/мати, якщо при цьому не були б порушені блага особи, що знаходиться під опікою, що слід розуміти як те, що якщо батько/мати не в змозі здійснювати цей догляд або не має гарантій належного догляду ними, то в такій ситуації можна призначити іншого опікуна. Призначення такого іншого опікуна здійснюється у порядку визначеному в ст.149 KRO, відповідно до якого (§ 2) «якщо опікуном не була встановлена особа, зазначена в попередньому параграфі, опікун повинен бути вибраний з поміж родичів або інших близьких людей особи, що перебуває під опікою або його батьків». Включення в це положення «близьких людей» дає можливість довірити догляд партнеру, але це дуже складно і вимагає підтвердження, що ті, хто стоїть вище «в черзі», не можуть взяти на себе догляд.
Відповідно до ст. 545 § 1 Цивільного процесуального кодексу, заяву про недієздатність може внести:
1) чоловік/дружина особи, якої стосується ця заява про недієздатність;
2) її родичі по прямій лінії, брати і сестри;
3) її законний представник.
Це означає, що партнер не має можливості звернутися до суду із заявою про недієздатність. Враховуючи вищесказане прагнення отримати опіку над недієздатним партнером у судовому порядку для отримання страхової допомоги не здається раціональним рішенням для осіб, які перебувають в неформальних відносинах. Натомість оформлення відповідної довіреності – це значне полегшення в таких ситуаціях.
Для того щоб максимально захистити інтереси свої і близьких вам людей, варто питання довіреності обговорити з адвокатом.
Заповіт волі
У разі неформальних зв’язків, якщо один з партнерів хоче, щоб після його смерті інший успадкував майно, він повинен заздалегідь скласти заповіт. Поняття заповіту відноситься як до документа, в якому заповідач (тобто особа, що складає заповіт) записує свою останню волю, так і до юридичної дії, вираженням якої є складення цього документа. Слід зазначити, що з юридичної точки зору заповіт – це одностороння юридична дія, що містить розпорядження майном на випадок смерті (лат. mortis causa).
Щоб спадщину відхилити або прийняти, спадкоємець протягом 6 місяців після набуття права на спадщину повинен подати до суду відповідну заяву.
Згідно з положеннями Цивільного кодексу, заповіт юридично діє тільки в тому випадку, якщо особа, яка склала його або відхилила його, володіє повною правоздатністю (ст.944 Цивільного кодексу). Повну правоздатність мають фізичні особи, які досягли повноліття (досягли 18 років або досягли його шляхом укладення шлюбу). Заповіт може бути складений тільки однією особою, документ, написаний спільно з іншою особою, буде недійсним.
Докладніше про заповіт тут: https://be.unum.pl/6-rzeczy-zwiazanych-z-ochrona-rodziny-o-ktore-warto-zadbac
Вибір форми заповіту (власноручний, нотаріальний або алографічний) залежить виключно від волі заповідача і від обставин, в яких опинився, однак, варто додати, що власноручно написаний заповіт повинен бути написаний повністю власноручно – написання заповіту на комп’ютері і його підписання не вважається власноручним заповітом. Якщо було складено заповіт і заповідач хотів би його змінити або скасувати − ніщо не заважає це зробити, звичайно, за умови, що це відбудеться відповідно до законодавства. Слід також пам’ятати, що заповіт має наслідки тільки в разі смерті заповідача.
Податки у разі спадкування
У разі неформальних (нешлюбних) зв’язків доводиться рахуватися з тим, що при отриманні спадщини від нашого партнера нам доведеться заплатити великий податок. З точки зору законів про податок на спадщину і дарування люди, що знаходяться в неформальних зв’язках, оподатковуються так само, як зовсім чужі особи. Таким чином, незалежно від того, чи будуть вони дарувати один одному подарунки (пожертвування) або через заповідальне спадкування стануть спадкоємцями свого партнера, вони, як правило, будуть змушені заплатити податок на пожертвування (дарування) або спадщину. На такі пари не поширюється звільнення від податку, яке застосовується у разі близьких людей. Звільнення від податку поширюється лише на офіційних (шлюбних) партнерів.
Податку на спадщину і дарування підлягає отримання майна або майнових прав в результаті[1]:
- спадкування, звичайного запису, подальшого запису, запису стягнення (віндикації), вказівок у заповіті;
- пожертвування, вказівок дарувальника;
- набувальної давності;
- безоплатного скасування спільної власності;
- обов’язкової частки (при спадкуванні), якщо уповноважений не отримав її у формі зробленого спадкодавцем пожертвування або шляхом спадкування або у вигляді запису;
- безоплатного ануїтету, використання та сервітуту.
Податком не обкладається, серед іншого:
- набуття власності на землю, що становить сільськогосподарські угіддя (але з численними обумовленнями);
- набуття фермером транспортних засобів та сільськогосподарської техніки (необхідність використання не менше ніж протягом 3 років).
Розмір суми, що не оподатковується, залежить від ступеня споріднення зі спадкодавцем. III ПОДАТКОВА ГРУПА: 4 902 PLN – це власне інші отримувачі спадку, наприклад: партнер / партнерка, спільник.
Бібліографія:
http://spadek.info.pl/testament.html
https://poradnikprzedsiebiorcy.pl/-udzielenie-pelnomocnictwa-wzor-z-omowieniem
[1] відповідно до закону від 28 липня 1983 Про податки на спадщину та дарування (Законодавчий вісник за 2021 р. поз. 1043).
