Efekt Dunninga-Krugera to zjawisko psychologiczne polegające na przecenianiu swojej wiedzy i umiejętności w danej dziedzinie. Nazwa pochodzi od dwóch psychologów, Davida Dunninga i Justina Krugera, którzy opisywali to zjawisko w swoim artykule z 1999 r. Unskilled and Unaware of It: How Difficulties in Recognizing One’s Own Incompetence Lead to Inflated Self-Assessments. Co właściwie odkryli? Dwie rzeczy.

Wiem, że nic nie wiem

David Dunningi Justin Kruger swoje badanie przeprowadzili na studentach swojej uczelni, którzy zapisali się na różne kursy z psychologii. Przyjrzeli się umiejętnościom uczestników i przeanalizowali ich samoocenę dotyczącą myślenia logicznego, znajomości gramatyki i poczucia humoru. Zanim badani otrzymali swoje wyniki, poproszono ich, aby ocenili sami siebie.  Po zaprezentowaniu wyników ich testów studenci znowu zostali poproszeni o oszacowanie swojego poziomu, po czym grupa kompetentna w danej dziedzinie oceniła się zdecydowanie gorzej, podczas gdy ta z mniejszymi kompetencjami – zdecydowanie lepiej. We wszystkich trzech obszarach uczestnicy osiągający słabe wyniki oceniali siebie lepiej o jakieś 50 proc. niż ich rzeczywisty wynik. Jednocześnie badani naprawdę posiadający wiedzę zaniżali samoocenę w tym zakresie.

Nierozpoznawanie niekompetencji

Dunning i Kruger zasadniczo odkryli, że uczestnicy o słabszych wynikach nie byli w stanie dostrzec swojego braku zdolności. Jeden z autorów David Dunnig podsumował ten efekt słowami: „jeśli jesteś niekompetentny, nie możesz wiedzieć, że jesteś niekompetentny. Umiejętności, których potrzebujesz, by wyprodukować dobrą odpowiedź, są tymi samymi umiejętnościami, których potrzebujesz, by rozpoznać, czy rzeczywiście jest dobra”.

Kogo dotyczy?

Każdy może być podatny na efekt Dunninga-Krugera. Zjawisko odzwierciedla brak obiektywnego oglądu własnych możliwości. Również osoba, która ma dużą wiedzę w danej dziedzinie, ale nie ma wglądu we własne wyniki, może łatwo przecenić lub nie docenić własnych umiejętności.

Często bywa, ze eksperci twierdzą, że nie robią nic nadzwyczajnego. Są przekonani, że skoro coś jest dla nich łatwe, to inni ludzie nie powinni mieć problemów z wykonaniem zadania. Nagminne jest to, że gdy dobrze znamy daną dziedzinę, nieświadomie zakładamy, że rozmówcy doskonale rozumieją kierowany do nich przekaz. Zjawisko to znane jest jako klątwa wiedzy (więcej tu: https://be.unum.pl/czy-wiedza-moze-byc-klatwa/), jego efektem może być obniżenie samooceny z uwagi na krytyczny odbiór otoczenia, które zmaga się ze zrozumieniem danej osoby. . Z kolei osoby niekompetentne nie otrzymują takiej informacji zwrotnej, co wpływa na ich wysoką samoocenę.

Oceniając własny poziom umiejętności, warto wziąć pod uwagę zarówno obszar własnej wiedzy, jak i obszar niekompetencji. To pozwoli zachować obiektywny wgląd we własne umiejętności, w myśl Francisa Scotta Fitzgeralda „Im więcej wiesz, tym więcej pozostaje do poznania i wciąż tego przybywa”

Świadoma pełna moc

Efekt Dunninga-Krugera może spowodować, że przecenimy lub nie docenimy naszych zdolności. Świadoma ocena własnych możliwości ma kolosalne znaczenie we współpracy zespołowej, budowaniu relacji, produktywności własnej pracy i osiąganiu sukcesów.

Oto kilka wskazówek, które mogą pomóc uniknąć zjawiska  efekt Dunninga-Krugera:

• Magia czasu. Niektórzy ludzie czują się pewniej, gdy podejmują decyzje szybko, ale czasem szybkie decyzje mogą opierać się na błędach w ocenie sytuacji, więc warto dać sobie czas, poszerzając nasz ogląd o perspektywy innych.
• Odwaga pytania. Jeśli boimy się zadawać pytania na wypadek, by nie ujawniły się nasze niedociągnięcia, warto pamiętać, że nikt nie wie wszystkiego. Zadawanie pytań lub proszenie o pomoc jest czasem niezbędne do rozwiązywania problemów. Jeśli zależy nam na rozwiązaniu, warto pracować nad lękiem pt. „co pomyślą inni” i skupić się na tym, co mamy zrobić.
• Siła przekonań. Przekonania i wierzenia to element naszej tożsamości i ostatnia rzecz, jaką chcielibyśmy zmieniać. Ale świat się zmienia więc raz na jakiś czas warto poddać wewnętrznej analizie własne przekonania, czy one nam służą, czy pomagają nam się rozwijać. Siła przekonań może być naszą siłą, albo tą, która trzyma nas w miejscu.
• Otwartość na nowe. Świadomość własnej siły, umiejętności i wiedzy jest ważna, ale wiadome jest, że im więcej wiemy, tym więcej otwiera się przed nami możliwości i wiedzy, którą jeszcze nie posiedliśmy. Ta świadomość to pokora i otwartość na nowe, które stanowią przeciwieństwo efektu Dunninga-Krugera.  

Do zgłębienia zjawiska zainspirowała badaczy historia McArthura Wheelera, który w 1995 roku napadł na jeden z banków w Pittsburgu, w Stanach Zjednoczonych. Mężczyzna próbował znaleźć sposób ukrycia swojej twarzy, by nie została ona rozpoznana na nagraniach z monitoringu. Zainspirował się więc pewną właściwością soku z cytryny, który po rozlaniu na kartkę znika, a po podgrzaniu papieru znów staje się widoczny. Dla upewnienia się przeprowadził odpowiedni test – wysmarował całą twarz (razem z oczami) sokiem cytrynowym i zrobił sobie zdjęcie polaroidem. Uznał, że jego twarz jest rozmazana na fotografii, więc w czasie napadu pozostanie niewidoczna dla kamer. Policja sprawdziła nagrania z banku i bardzo szybko namierzyła McArthura Wheelera. Złodziej był zszokowany, że w ogóle go rozpoznano. Za swoje odkrycie Kruger i Dunning otrzymali Ig Nobla – specyficzną nagrodę dla dziwnych badań. Kapituła nagrody Ig Nobla pisze o niej w ten sposób: „przyznaje się ją za badania, które w pierwszej chwili budzą wesołość, ale w drugiej kolejności każą się zastanowić nad otrzymanymi przez badaczy wynikami”. Tak też jest w tym wypadku.

Bibliografia:

https://www.gwern.net/docs/iq/2020-gignac.pdf

https://psycnet.apa.org/doiLanding?doi=10.1037%2F0022-3514.77.6.1121

https://arturjablonski.com/efekt-krugera-dunninga/

https://bulldogjob.pl/readme/czy-efekt-dunninga-krugera-istnieje

https://zdrowie-zycie.pl/efekt-dunninga-krugera-na-czym-polega/

Як не потрапити в пастку когнітивного упередження, тобто ефект Даннінга-Крюгера, або ефект профана

Якщо ми коли-небудь були поруч з кимось, хто з неземною самовпевненістю і безапеляційністю висловлювався про предмет, про який … хм, можливо, він взагалі мало що знав, ми стали свідками ефекту Даннінга-Крюгера.

Ефект Даннінга-Крюгера – це психологічний феномен, який полягає в переоцінці своїх знань та умінь в певній галузі. Назва походить від двох психологів, Девіда Даннінга та Джастіна Крюгера, які описали це явище у своїй статті з 1999 року Unskilled and Unaware of It: How Difficulties in RecognizingOne’sOwnIncompetenceLead to InflatedSelf-Assessments. Що вони насправді виявили? Дві речі.

Я знаю, що нічого не знаю

Девід Даннінг і Джастін Крюгер провели дослідження серед студентів свого університету, які навчалися на різних курсах з психології. Вони проаналізували навички учасників і їхню самооцінку щодо логічного мислення, граматики та почуття гумору. Перед тим, як студенти отримали результати, їх попросили оцінити себе. Після отримання результатів тестів студентів знову попросили оцінити свій рівень. Що цікаво, група, компетентних у цій галузі оцінила себе набагато гірше, а група з меншими компетенціями – значно краще. У всіх трьох областях (логічне мислення, граматика та почуття гумору) учасники з низькими показниками оцінювали себе приблизно на 50 відсотків краще ніж дозволяв їм на це їх фактичний результат. У той же час респонденти, які дійсно володіли знаннями, занижували свою самооцінку в цих сферах.

Неусвідомлення  некомпетентності

Даннінг і Крюгер по суті виявили, що учасники з гіршими результатами (нижчими кваліфікаціями) не усвідомлювали свою некомпетентність і відсутність знань. Девід Данніг, резюмував цей ефект такими словами: «Якщо ви некомпетентні, ви не можете знати, що ви некомпетентні. Навички, які вам потрібні, щоб дати хорошу відповідь, це ті самі навички, які вам необхідні щоб розпізнати чи відповідь дійсно хороша».

Кого це стосується?

Ефект Даннінга-Крюгера притаманний усім людям. Явище відображає відсутність об’єктивного бачення власних можливостей. Також, людина, яка добре обізнана в даній галузі, але не має розуміння власних результатів, може легко переоцінити або недооцінити власні знання і здібності.

Часто експерти кажуть, що вони не роблять нічого надзвичайного. Вони переконані, що якщо їм щось дається легко, інші люди не повинні мати проблем із виконанням завдання. Зазвичай, коли ми добре знаємо певну сферу, ми несвідомо припускаємо, що наші співрозмовники чудово розуміють звернене до них повідомлення. Це явище відоме як «прокляття знань» (детальніше тут: https://be.unum.pl/czy-wiedza-moze-byc-klatwa/), воно може призвести до заниження самооцінки через критичне сприйняття середовища, яке змагається зі зрозумінням даної особи. У свою чергу, некомпетентні люди не отримують такої зворотної інформації, що приводить до їх високої самооцінки.

Оцінюючи власний рівень кваліфікацій, варто враховувати як область власних знань, так і область відсутності компетенцій. Це дозволить вам зберегти об’єктивне розуміння своїх власних навичок, за словами Френсіса Скотта Фіцджеральда: «Чим більше ви знаєте, тим більше залишається ще пізнати, і з кожним днем такої інформації стає все більше і більше».

Свідома повна сила

Ефект Даннінга-Крюгера може змусити нас переоцінювати або недооцінювати свої здібності. Свідома оцінка власних можливостей має колосальне значення в командній співпраці, налагоджені стосунків, продуктивності власної праці та досягненні успіху.

Ось кілька порад, які допоможуть уникнути ефекту Даннінга-Крюгера:

• Магія часу. Деякі люди почуваються впевненіше, коли швидко приймають рішення, але інколи швидкі рішення можуть ґрунтуватися на помилках в оцінці ситуації, тому варто дати собі час, щоб розширити свій погляд точками зору інших.

• Сміливість запитувати. Якщо ми боїмося задавати питання,тому що боїмося здатися некомпетентними, то варто пам’ятати, що ніхто не знає всього. Іноді вирішити проблему взагалі не вдасться не задаючи питання чи не звертаючись за допомогою до інших. Якщо ми хочемо знайти рішення, варто попрацювати над боязню під назвою «що подумають інші» і зосередитися на тому, що потрібно зробити.

• Сила переконань. Переконання та віра є частиною нашої особистості і останнє, що ми хотіли б змінити. Але світ змінюється, тому час від часу варто внутрішньо аналізувати власні переконання, чи служать вони нам, чи допомагають нам розвиватися. Сила переконань може бути нашою силою або тією силою, яка тримає нас на місці і не дає розвиватися.

• Відкритість назустріч новому. Усвідомлення власних сил, умінь і знань важливо, але відомо, що чим більше ми знаємо, тим більше можливостей і знань, яких ми ще не набули, відкривається перед нами. Це усвідомлення,  терпеливість і відкритість до нового, є протилежністю до ефекту Даннінга-Крюгера.

Історія Мак Артура Вілера, який напав на один із банків у Пітсбурзі, США у 1995 році, надихнула дослідників на дослідження цього феномену. Чоловік намагався знайти спосіб зробити своє обличчя невидимим для камер спостереження. Його надихнула певна властивість лимонного соку, який при наливанні на аркуш паперу зникає і знову стає видимим при нагріванні паперу. Щоб переконатися в цьому, він провів відповідний тест – він змазав все обличчя (включно з очима) лимонним соком і зробив фото на Polaroid. Він вирішив, що його обличчя було розмитим на фото, тож і під час пограбування він буде невидимим для камер. Поліція перевірила записи з банківських камер і швидко знайшла Мак Артура Вілера. Злодій був шокований тим, що його взагалі впізнали. За своє відкриття Крюгер і Даннінг отримали так звану Шнобелівську премію – особливу нагороду за дивні дослідження. Журі цієї премії пише про цю премію так: «Її присуджують за дослідження, які спочатку викликають веселість, а потім змушують задуматися над результатами, отриманими дослідниками». Так власне було і у цьому випадку.

Бібліографія:

https://www.gwern.net/docs/iq/2020-gignac.pdf

https://psycnet.apa.org/doiLanding?doi=10.1037%2F0022-3514.77.6.1121

https://arturjablonski.com/efekt-krugera-dunninga/

https://bulldogjob.pl/readme/czy-efekt-dunninga-krugera-istnieje

https://zdrowie-zycie.pl/efekt-dunninga-krugera-na-czym-polega/