Pszczoła zawsze budziła fascynację człowieka z powodu korzyści płynących z jej działalności oraz ze względu na niezwykle skomplikowaną organizację społeczną. Na podstawie obserwacji zachowań pszczelego roju powstawały istotne prace naukowe z zakresu socjologii, psychologii i medycyny.
Bzycząca legenda
Pszczoła jest również bohaterką wielu świętych ksiąg i dosłownie wrosła w naszą kulturę. W mitologii egipskiej pszczoły to łzy boga Ra. Koran też określa pszczoły jako owady święte. Grecka królewna Melissa (co znaczy „pszczoła”) karmiła Zeusa miodem, za co czekała ją nagroda godna greckich bogów: została przemieniona w pszczołę. Według starożytnych Greków, skłonnych do malowniczych porównań, na wargach Pindara i Platona przysiadały pszczoły, czyniąc ich bardziej wymownymi od innych. Celtowie i Grecy wierzyli, że ekstrakt miodowy – zapewnia nieśmiertelność, podobnie jak umieszczenie wizerunku pszczoły na grobowcu może mieć udział w życiu wiecznym zmarłego. Dla średniowiecznych chrześcijan żądło symbolizowało słuszną karę.
Dla naszej obfitości
Podstawę życia i corocznego odradzania roślin (a także zwierząt) stanowi zapylenie. Aby do niego doszło, rośliny muszą wymienić się pyłkiem. Zdolność przemieszczania się roślin jest ograniczona, dlatego nauczyły się one wykorzystywać m.in. wiatr, wodę czy zwierzęta do przenoszenia ziaren pyłku między sobą. Pszczoły, pożywiając się nektarem na kwiatach, przenoszą między nimi pyłek, umożliwiając zapylenie roślin prowadzące do zapłodnienia i powstania owocu. Według Organizacji ds. Wyżywienia i Rolnictwa ONZ (w skrócie: FAO) 100 gatunków roślin uprawnych zapewnia około 90% żywności na całym świecie. Aż 75 z nich wymaga zapylania przez pszczoły. Owadom tym zawdzięczamy aż 4 000 odmian warzyw.
Praca pszczół ma również niebywały wpływ na gospodarkę. Globalna wartość zapylania szacowana jest przez ekonomistów na od 235 mld dolarów (Raport IPBES, 2019) do nawet pół tryliona (!) dolarów (jedno z badań przytaczanych przez ONZ). Ale to nie wszystko. Pośrednio dzięki pszczołom mamy również mięso, mleko i inne produkty odzwierzęce – zwierzęta hodowlane również karmi się roślinami zapylanymi przez te owady.
Zapylanie przynosi korzyść w postaci jedzenia nie tylko nam, ludziom. Owoce jarzębiny, głogu, jeżyn, malin, jagód i innych roślin, którymi żywią się dzikie ssaki i ptaki, powstają dzięki zapyleniu przez pszczoły. Drzewa owocowe rozwijają się również dzięki pszczołom, a z ich dziupli korzystają również ptaki, ssaki czy niektóre owady.
W zagrożeniu
Liczebność pszczół spada – i jest to, niestety, światowy trend. W Polsce dotyczy to głównie gatunków innych niż pszczoła miodna i ma złożone przyczyny. Owady tracą naturalne siedliska, mają mniejszy dostęp do roślin pokarmowych, spada ich odporność na choroby, istotne są również zmiany w rolnictwie, skład chemiczny stosowanych nawozów, potężne zmiany klimatu, a także rodzaje upraw, na które się decydujemy.
Na ratunek
W zwykłym gospodarstwie domowym również można pszczołom nieść pomoc – szczególnie w miesiącach wiosennych – na przełomie kwietnia, maja i czerwca. Każdy z nas, mając choćby kawałek parapetu, może tym pożytecznym stworzeniom dać odrobinę wytchnienia i pożywienie.
Od kilku lat niezwykle popularne są w miastach tzw. łąki kwietne – można je sadzić na osiedlach, ale również siać nasiona w doniczkach na balkonach. W Londynie pszczele trudy zostały szczególnie docenione – owady otrzymały od władz miasta wyjątkowy prezent. Jest nim siedmiomilowy korytarz wysadzany kwiatami, łączący ze sobą parki w północnej dzielnicy Brent. Na jego „trasie” powstaną 22 łąki kwietne. Wśród zasadzonych roślin, które będą pokarmem dla pszczół dominować będą firletka poszarpana, pierwiosnek lekarski i maki polne. Projekt miejskiej „autostrady” dla pszczół jest odpowiedzią na niedawno opublikowane wyniki badań, zgodnie z którymi populacje jednej trzeciej brytyjskich pszczół wyraźnie maleją.
Łąki kwietne i miododajne ogrody
Jeśli nie dysponujemy własnym ogródkiem ani nawet balkonem, w sklepach ogrodniczych dostępne są specjalne mieszanki nasion roślin miododajnych. Wystarczy je zasadzić wiosną w doniczce, a tę umieścić na parapecie. Warto również wystawiać poidełka z wodą z dodatkiem cukru – dla ciężko pracujących pszczół i dodatkowo przemieszczających się to zawsze przejaw naszej gościny.
Pszczoły przyciąga głównie barwa kwiatów. Dlatego warto, aby w ogrodzie i na balkonie rosło dużo kolorowych kwiatów, kwitnących w różnych porach. Lista roślin miododajnych, nektarowych lub takich, które pszczoły lubią, jest długa. Kolorowe kwiaty odróżniające się barwą na tle zielonych liści cieszą nie tylko owady. Pszczoły lubią raczej kępy roślin niż pojedyncze kwiaty. Dlatego warto sadzić rośliny miododajne w grupach.
Podaruj pszczołom kwiaty
jeżówka purpurowa, nasturcja, słoneczniki ozdobne, cynia, dalia, nagietek. Astry jesienne (marcinki) są oblegane przez owady i pszczoły też chętnie na nich zasiadają.
Wrzośce – najwcześniej dostępne dla owadów, a kwitną nawet w lutym; fiołki – zakwitają jako jedne z pierwszych; mocno pachnąca facelia, która urzeka zapachem i kolorem, jest uwielbiana przez trzmiele i pszczoły, a kwitnie długo – nawet do końca lata;
Lawenda jest lubiana przez ludzi i pszczoły. Można ją przyciąć po pierwszym kwitnieniu, aby zakwitła ponownie.
Hyzop lekarski kwitnie przez całe lato.
Tymianek ma białe kwiaty, które kwitną długo i przyciągają owady.
Bazylie – mają piękny zapach i długo kwitną;
Ogórecznik lekarski jest rośliną szczególnie przyciągającą owady mimo, że ma niewiele kwiatów;
Wrzosy są również roślinami miododajnymi, ale wyłącznie ich odmiany pełnokwiatowe. Wrzosy pączkowe nie nadają się dla pszczół.
Zaproś pszczoły na drzewa
Olchy – dostarczają cennego pyłku wczesną wiosną [III – IV]
Klony [IV – V]
Śliwa domowa jedno z bardziej miododajnych drzew owocowych [IV – V]
Oliwnik wąskolistny– urośnie nawet na suchych glebach, jego kwiaty pięknie pachną [V – VI]
Lipy [VI – VII] – nasza rodzima lipa drobnolistna również jest wysoce miodo- i pyłkodajna, stanowi również źródło spadzi. Jej młode liście są jadalne i stanowią bardzo ciekawy dodatek do wiosennych sałatek. Kwitnie na przełomie czerwca i lipca.
Kasztan jadalny – do owocowania potrzebuje bardzo dużo ciepła, dlatego też sadźmy go tylko w najcieplejszych rejonach kraju, w miejscach osłoniętych [VI – VII]
Perełkowiec japoński – długi okres kwitnienia oraz bardzo obfite nektarowanie kwiatów sprawiają, że to drzewo jest zawsze wręcz nawiedzane przez całe chmary pszczół [VII – VIII]
Inne drzewa polecane na pożytek dla naszych owadzich przyjaciół to: korkowiec amurski, śliwa wiśniowa, głóg szkarłatny, robinia akacjowa, kasztanowiec zwyczajny, wierzby.
Ciekawostki o pszczołach
Na świecie istnieje około 20 000 gatunków pszczół. Większość z nich nie została jeszcze opisana, a więc liczba ta może być dużo większa.
Pszczoły miodne żyją w rojach. W jednym roju żyje około dwudziestu tysięcy pszczół choć zdarza się, że nawet do stu tysięcy. Jest wśród nich jedna królowa, setki trutni i tysiące robotnic.
Robotnice to samice, ale nie rozmnażają się. Królowa zapewnia potomstwo. Trutnie, to osobniki płci męskiej, nie posiadają żądeł.
Pszczoły porozumiewają się za pomocą tańców i wydawania dźwięków.
Podczas lotu pszczoła wykonuje 350-435 ruchów skrzydłami na sekundę, czyli 11 400 razy na minutę.
Pszczoły muszą odwiedzić około 4 milionów kwiatów, aby zebrać nektar na 1 kg miodu.
Podczas jednego „kursu” po nektar pszczoła odwiedza 50-100 kwiatów.
Pszczoły wytwarzają miód w ten sam sposób od 150 milionów lat.
Żeby wyprodukować 0,3 kg miodu, pszczoły muszą przelecieć 88 500 km i usiąść na 2 mln kwiatów.
Pszczoły nie rozpoznają koloru czerwonego.
Pszczoła posiada „zegar czasowy”, który mówi jej o jakiej porze dana roślina „mioduje”.
Медоносні друзі планети, або як допомогти бджолам
Ця невеличка але надзвичайно працьовита комаха, не перестає захоплювати нас впродовж віків. Життя нашої планети буквально залежить від існування бджіл. Як підтримати роботу цих корисних комах навесні?
Бджола завжди викликала захоплення людини з приводу ефектів своєї життєдіяльності та з приводу своєї надзвичайно складної соціальної організації. На основі спостережень за поведінкою бджолиного рою написані томи наукових праць в галузі соціології, психології та медицини.
Легенда що дзижчить
Бджола також є героїнею багатьох священних книг і буквально вросла в нашу культуру. У єгипетській міфології бджоли — це сльози бога Ра. Коран також описує бджіл як священних комах. Грецька принцеса Мелісса (що означає «бджола») годувала Зевса медом, за що отримала нагороду, гідну грецьких богів: була перетворена у бджолу. На думку стародавніх греків, схильних до живописних порівнянь, бджоли сиділи на вустах Піндара і Платона, роблячи їх красномовнішими за інших. Кельти і греки вірили, що медовий екстракт – забезпечує безсмертя, так само, як розміщення зображення бджоли на гробниці може сприяти вічному життю померлого. Для середньовічних християн жало символізувало справедливе покарання.
Для нашого достатку
Основою життя і щорічного відновлення рослин (як і тварин) є запилення. Щоб це сталося, рослинам необхідно обмінятися пилком. Рухливість рослин обмежена, тому вони навчилися використовувати, зокрема, вітер, воду або тварин, для перенесення пилкових зерен між собою. П’ючи нектар квітів, бджоли переносять пилок між ними, запилюючи, тим самим рослин, що веде в результаті до запліднення та утворення плодів. За даними Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (скорочено ФАО), 100 видів орних культур забезпечують близько 90% продовольства у світі. З них 75 потребують запилення бджолами. Цим комахам ми зобов’язані 4000 різновидів овочів.
Праця бджіл також має величезний вплив на економіку. Світова вартість запилення оцінюється економістами сумою від 235 мільярдів доларів (звіт IPBES, 2019) до навіть півтрильйона (!) доларів (одне з досліджень, на яке посилається ООН). Але це ще не все. Опосередковано, завдяки бджолам, ми також маємо м’ясо, молоко та інші продукти тваринного походження – сільськогосподарські тварини також споживають рослини, запилені цими комахами.
Запилення приносить користь не тільки нам, людям. Плоди горобини, глоду, ожини, малини, чорниці та інших рослин, якими живляться дикі ссавці та птахи, появляються завдяки запиленню бджолами. Плодові дерева також розвиваються завдяки бджолам, а птахи, ссавці та деякі комахи користуються їхніми дуплами.
В небезпеці
Кількість бджіл зменшується – і це, на жаль, світова тенденція. У Польщі це стосується переважно інших видів, ніж медоносні бджоли, і має складні причини. Комахи втрачають своє природне середовище проживання – доступ до рослин, які є їх джерелом харчування, знижується їх стійкість до хвороб, негативно впливають теж зміни в сільському господарстві, хімічний склад використовуваних добрив, суттєві зміни клімату та види культур, які ми обираємо для вирощування.
На порятунок
У звичайному господарстві Ви також можете допомогти бджолам – особливо у весняні місяці – на межі квітня, травня і червня. Кожен з нас, маючи хоч трохи підвіконня, може дати цим корисним створінням трохи перепочинку і поживи.
Протягом останніх кількох років в містах зросла популярність, так званих, квіткових лугів – їх можна висаджувати в житлових масивах, але також можна висівати насіння в горщиках на балконах. Особливо високо оцінили бджолину працю уЛондоні – комахи отримали від міської влади винятковий подарунок – семимильний коридор, обсаджений квітами, який з’єднує парки в північному районі Брент. На його «маршруті» буде створено 22 квіткові луки. Серед рослин, які будуть висаджені, і які стануть кормом для бджіл, домінуватиме зозулин цвіт, первоцвіт весняний та польовий мак. Проект міської бджолиної автостради відповідає нещодавно опублікованому дослідженню, яке показує помітне зниження популяції однієї третини бджіл у Великобританії.
Квіткові луки та медоносні сади
Якщо у нас немає власного саду чи навіть балкона, в садових магазинах є спеціальні суміші насіння медоносів. Досить навесні посадити їх у горщик і поставити на підвіконня. Також варто поставити поїлки з водою з додатком цукру – це завжди буде гарним знаком нашої гостинності для тяжко працюючих бджіл.
Бджіл в основному приваблює забарвлення квітів. Тому в саду і на балконі варто вирощувати багато різнокольорових квітів, які цвітуть в різний час. Список медоносів, нектарників або тих, які подобаються бджолам, довгий. Барвисті квіти, що виділяються своїм забарвленням на фоні зеленого листя, несуть радість не тільки комахам. Бджоли люблять більше острівки рослин, а не окремі квіти. Тому висаджувати медоноси варто групами.
Подаруйте бджолам квіти
Ехінацея, настурція, декоративні соняшники, цинія, жоржини, календула. Осінні айстри (марцинки) приваблюють хмари комах, на них із задоволенням сідають і бджоли.
Еріка – раніше інших доступна комахам, а цвіте вона навіть у лютому; фіалки – цвітуть одними з перших; пахуча фацелія, яка підкорює своїм запахом і кольором, улюблена квітка джмелів і бджіл, і цвіте довго – навіть до кінця літа;
Лаванду люблять і люди і бджоли. Їі можна обрізати після першого цвітіння, щоб воно знову зацвіла.
Гісоп лікарський цвіте все літо.
Чебрець має білі квіти, які довго цвітуть і приваблюють комах.
Васильки справжні – мають гарний запах і довго цвітуть;
Огірочник лікарський – рослина, яка особливо приваблює комах, незважаючи на те, що у неї мало квіток;
Вересоцвіті також є медоносами, але тільки їх повноквіткові види. Бутонні різновиди вересоцвітих не підходять для бджіл.
Запросіть бджіл на дерева
Вільха – дає цінний пилок ранньою весною [III – IV]
Клени [IV – V]
Домашня слива, одне з найбільш медоносних плодових дерев [IV – V]
Маслина вузьколиста – росте навіть на сухих ґрунтах, її квіти чудово пахнуть [травень – червень]
Липа [VI – VII] – наша рідна дрібнолиста липа також високомедоносна і пилководайна, вона також є джерелом медяної роси. ЇЇ молоде листя їстівне і є дуже цікавим доповненням до весняних салатів. Цвіте в кінці червня і на початку липня.
Каштан їстівний – для плодоношення йому потрібно багато тепла, тому садимо його тільки в найтепліших куточках країни, в захищених місцях [VI – VII]
Софора японська – завдяки довгому періоду цвітіння і дуже рясному нектаруванню квітів це дерево завжди притягує незліченну кількість бджіл [VII – VIII]
Інші дерева, рекомендовані як види, які корисні нашим друзям-комахам: коркове дерево амурське, алича, глід, робінія звичайна, кінський каштан, верби.
Цікаві факти про бджіл
У світі налічується близько 20 000 видів бджіл. Більшість із них ще не описані, тому їх кількість може бути значно більшою.
Бджоли живуть роями. В одному рої живе близько двадцяти тисяч бджіл, хоча буває і до ста тисяч. Серед них одна королева, сотні трутнів і тисячі робітниць.
Робітниці – самки, але не розмножуються. Королева дає потомство. Трутні – це самці, але вони не мають жала.
Бджоли спілкуються за посередництвом танцю та звуків.
У польоті бджола робить 350-435 рухів крилами за секунду, або 11400 разів на хвилину.
Щоб зібрати нектар на 1 кг меду, бджолам необхідно відвідати близько 4 мільйонів квіток.
Під час одного «рейсу» за нектаром бджола відвідує 50-100 квіток.
Бджоли виробляють мед таким самим способом протягом 150 мільйонів років.
Щоб отримати 0,3 кг меду, бджоли мусять пролетіти 88 500 км і посидіти на 2 мільйонах квіток.
Бджоли не розпізнають червоний колір.
У бджоли є «часовий годинник», який повідомляє їй коли дана рослина «дає мед».
