Popularność mindfullness, praktyk oddechowych i wyciszających nie bez powodu rośnie – wszyscy w miastach cierpimy na nadmiar bodźców, które działają na nasze mózgi mocno angażująco. Żeby skutecznie odpoczywać, warto je ograniczać, choć na co dzień to trudne. Otaczają nas ekrany, dźwięki pochodzące z urządzeń elektronicznych, miejski szum i wrażenie ciągłego biegu. Regularne ograniczanie dopływu bodźców polecane jest w szczególności osobom przemęczonym, chronicznie chorym, narażonym na stres oraz z tendencją do stanów depresyjnych. Naukowcy coraz częściej przyglądają się alternatywnym metodom wyciszania, np. przy użyciu deprywacji sensorycznej. Polega ona na maksymalnym wyciszeniu lub odcięciu bodźców. Taką formę odpoczynku daje floating – unoszenie się na powierzchni płytkiej, mocno zasolonej wody w przyciemnionej komorze i z relaksacyjną muzyką w tle lub jej całkowitym brakiem. Co ciekawe, zażywający kąpieli floatingowych mówili, że wyciszenie pozwoliło im nie tylko wspaniale się zrelaksować, ale również doświadczyć „innych stanów świadomości”.

Nowa-stara metoda

Pierwszy zbiornik do floatingu został opracowany w latach 50. poprzedniego wieku w Stanach Zjednoczonych, ale popularność tej metody rośnie dopiero od niedawna. Terapia floatingowa nazywana jest również float-REST (Restricted Environmental Stimulation Therapy). Osoba poddawana terapii wchodzi do płytkiego zbiornika napełnionego mocno zasoloną wodą z dodatkiem soli epsom lub siarczanu magnezu, który rozluźnia mięśnie. Temperatura wody jest zbliżona do temperatury ciała człowieka. Po wejściu do kapsuły zamyka się pokrywę tak, żeby zrobiło się w niej ciemno. Unoszący się na wodzie zakłada też zatyczki do uszu, żeby jeszcze dodatkowo wyciszyć dźwięki i zapobiec wlewaniu się wody do uszu. Przez około godzinę unosi się na plecach, dzięki czemu odpoczywają również mięśnie i ścięgna. Brzmi jak odpoczynek w iście niebiańskich warunkach – i taki jest, jak relacjonują pływający.

Korzyści zdrowotne

Naukowcy i fizjoterapeuci podkreślają, że doświadczenie unoszenia się na wodzie daje nie tylko wrażenie całkowitego relaksu i niwelowania napięć mięśniowych. Co prawda próby badanych są bardzo małe, ale ostatnie badania naukowe wykazały istotne zmniejszenie poziomu odczuwanego stresu i lęku, poprawę ogólnego nastroju i zdecydowanie lepszy sen w trakcie sesji i po sesji floatingu. Niektórzy uczestnicy zgłaszali również, że doświadczyli odmiennych stanów świadomości, jak nieważkość, zmienione postrzeganie upływającego czasu, poprawę wyobraźni mentalnej. Z uwagi na możliwość całkowitego rozluźnienia mięśni, sesje floatingowe polecane są również osobom z przewlekłym bólem oraz migrenami (o bólu głowy bardzo często decyduje chroniczne napięcie mięśni potylicznych, czyli u podstawy czaski i u zbiegu z szyją).

Floating ma bardzo szerokie zastosowanie, ale przede wszystkim zaleca się go stosować w sporcie, rehabilitacji, przy wspomaganiu leczenia depresji, w redukcji stresu czy leczeniu chorób skóry.

Ciało i umysł w stanie nieważkości

Badania nad wpływem floatingu na osoby wysokowrażliwe oraz zgłaszające przebodźcowanie przeprowadzono niedawno w Szwecji. Naukowcy zrekrutowali 57 studentów psychologii (19 mężczyzn, 37 kobiet) w wieku od 19 do 63 lat. O wynikach badania poinaformowało „Psychology Today”. Co prawda floating nie jest metodą leczniczą, ale zdecydowanie wspomaga regenerację i dostarcza ukojenia. Dlatego stosujący metodę podkreślają, że korzystający z floatingu zauważyli obniżenie ciśnienia tętniczego krwi, unormowania tętna i poprawy krążenia. Po sesji w komorze floatingowej skóra ma się lepiej – w szczególności atopowa i z łuszczycą. Otwarta klatka piersiowa podczas unoszenia się na wodzie wspomaga aktywne oddychanie, dlatego metoda może okazać się przydatna dla rekonwalescentów po chorobach górnych i dolnych dróg oddechowych. Bogate w magnez sole dostarczają przez skórę cenny pierwiastek, który wspomaga prace serca i redukuje zmęczenie. Badani podkreślali też, że po sesji w komorze floatingowej, podczas której bez problemu zasnęli, doświadczali takiego wypoczynku jak po czterech godzinach snu głębokiego. Deprywacja sensoryczna z kolei pomaga w poprawie koncentracji, pamięci i wzroście kreatywności, niweluje nadpobudliwość oraz obniża poziom napięcia i niepokoju.

Komora floatingowa to ciekawy koncept na zbliżające się długie jesienne wieczory albo sposób na przedłużenie wakacyjnego wypoczynku. Jeśli odczuwamy przebodźcowanie, warto poszukać własnej metody na wewnętrzną harmonię i wyciszenie – jedną z nich może być floating.

Źródło badań: Jonsson, K., Grim, K., & Kjellgren, A. (2014). Do highly sensitive persons experience more nonordinary states of consciousness during sensory isolation?. Social Behavior and Personality: An International Journal, 42(9), 1495-1506. https://doi.org/10.2224/sbp.2014.42.9.1495

Floating  або цілковите розслабленням

Одним з найпопулярніших понять психологічного порадництва останнім часом є поняття надмірної вразливості. В’яжеться це, зокрема, з виснажливою реакцією на надмір сенсорних подразників: запахів, звуків і зображень. Floating (флоатинг) або відпочинок у солоній воді може дати полегшення усім втомленим надміром щоденних чуттєвих вражень.

Популярність mindfullness (практик усвідомлення), правильного дихання та заспокоєння зростає не без причини – усі ми в містах страждаємо від надлишку подразників, які надзвичайно сильно впливають на наш мозок. Щоб ефективно відпочити, варто їх обмежити, хоча на щодень зробити це важко. Нас оточують екрани, звуки електронних пристроїв, міський шум і відчуття постійного бігу. Регулярне обмеження надходження подразників рекомендується, зокрема, людям, які виснажені, хронічно хворі, схильні до стресу та депресії. Вчені все частіше шукають альтернативні методи приглушення (відключення) емоцій, наприклад використання сенсорної депривації. Вона полягає в максимальному приглушенні або ізоляції подразників. Таку форму відпочинку забезпечує флоатинг – перебування в камері сенсорної депривації, в якій людина лежить на поверхні  солоної води, щільність якої дорівнює щільності тіла,  в темряві, під розслаблюючу фонову музику або при її повній  відсутності. Цікаво, що ті, хто приймав флоатингові ванни, розповідали, що заспокоєння дозволило їм не тільки чудово розслабитися, а й відчути «інші стани свідомості».

Новий – старий метод

Перша камера для флоатингу був розроблена у 1950-х роках у США, але популярність цього методу особливо зростає останнім часом. Флоатингова терапія також називається float-REST (Restricted Environmental Stimulation Therapy). Особа, що проходить терапію, входить в капсулу, наповнену сильно солоною водою з додаванням англійської солі або сульфату магнію, який розслабляє м’язи. Температура води близька до температури тіла людини. Після входження до капсули кришку закривають, щоб в ній стало темно. Особа, яка лежить на поверхні води (концентрація солі не дозволяє тілу зануритися), має вкладені до вух затички, які ще більше ізолюють від навколишнього шуму та запобігають потраплянню води у вуха. Плавання, або вірніше лежання на воді на спині триває близько години, дозволяючи м’язам і сухожиллям відпочити. Звучить як відпочинок у справді райських умовах – так і є, як розповідають ті, кому пощастило пройти флоатингову терапію.

Користь для здоров’я

Вчені та фізіотерапевти наголошують, що досвід лежання на воді дає не лише враження повного розслаблення та зменшення м’язової напруги. Останні наукові дослідження показали значне зниження рівня стресу та страху, покращення загального настрою та набагато кращий сон під час сеансу та після сеансу флоатингу. Деякі учасники також розповідали, що вони відчули  зміну станів свідомості,  невагомість, змінене сприйняття часу, що минає, і покращення ментальної уяви. Завдяки можливості повного розслаблення м’язів сеанси флоатингу також рекомендуються людям з хронічною біллю і мігренню (головний біль дуже часто викликається хронічним напруженням потиличних м’язів, які знаходяться  в основі черепа,  в місці з’єднання з шиєю).

Флоатинг широко використовується, але найчастіше його рекомендують спортсменам, особам, які проходять реабілітацію, лікування депресії, зняття стресу та лікування шкірних захворювань.

Тіло і розум у стані невагомості

Нещодавно у Швеції було проведено дослідження впливу флоатингу на дуже вразливих осіб і осіб, які  зверталися  до лікарів з приводу надмірного впливу подразників. Дослідники набрали групу з 57 студентів-психологів (19 чоловіків, 37 жінок) у віці 19-63 років. Результати дослідження були описані в Psychology Today. Не секрет, що флоатинг не є терапевтичним (лікувальним) методом, але він однозначно підтримує регенерацію та розслаблює. У учасників дослідження спостерігалося зниження артеріального тиску, нормалізація серцевого ритму та поліпшення кровообігу. Після сеансу у камері флоатингу покращується вигляд шкіри – особливо атопічної та при псоріазі. Відкрита грудна клітка під час плавання на поверхні воді підтримує активне дихання, тому метод може бути корисним для тих, хто переніс захворювання верхніх і нижніх дихальних шляхів. Солі, багаті магнієм, забезпечують шкіру цінним елементом, який підтримує роботу серця і знижує втому. Учасники дослідження також підкреслили, що після сеансу у флоатинговій камері, під час якого вони без проблем заснули, вони відчували такий відпочинок, як після чотирьох годин глибокого сну. Сенсорна депривація, у свою чергу, сприяє покращенню концентрації, пам’яті та підвищенню креативності, зменшує гіперактивність і знижує рівень напруги та тривоги.

Флоатингова камера – цікава концепція для майбутніх довгих осінніх вечорів або спосіб продовжити відпочинок після відпустки. Якщо відчуваєте надмір подразників, варто пошукати власний метод на  досягнення внутрішньої гармонії та спокою – одним із них може бути флоатинг.

Джерело досліджень: Jonsson, K., Grim, K., & Kjellgren, A. (2014). Do highly sensitive persons experience more nonordinary states of consciousness during sensory isolation?. Social Behavior and Personality: An International Journal, 42(9), 1495-1506. https://doi.org/10.2224/sbp.2014.42.9.1495