W języku potocznym zdrowie przeważnie definiujemy jako brak wszelkich dolegliwości oraz szacowane niskie ryzyko ich wystąpienia. Ze zdrowiem utożsamiamy również brak cierpienia, który ma związek nie tylko z naszym ciałem – również z naszą psychiką. Na naszą kondycje psychiczną z kolei istotny wpływ ma kondycja fizyczna. Większość lekarzy podkreśla, że na naszą kondycję psychofizyczną istotny wpływ maja zdrowe nawyki, sen, ćwiczenia i odpowiednia dieta.

W jednym z wrześniowych wydań „Psychology Today” nad esencją zdrowia zastanawia się Kenneth Zweig, profesor i wykładowca Georgetown University oraz od wielu lat praktykujący terapeuta. Podaje przykład jednego ze swoich pacjentów z istotną nadwagą, który podjął wyzwanie rozpoczęcia intensywnych ćwiczeń fizycznych. W praktyce były dla niego wręcz katorżnicze. Zapytał swojego pacjenta, dlaczego podjął się takiego ryzykownego wyzwania. Ten odpowiedział, że chce być zdrowy. Zdaniem prof. Zweiga to najlepszy dowód na to, że nosimy w sobie skrajnie różne definicje zdrowia, ale jednym z najważniejszych powodów, dla których chorujemy, jest to, że sami nie do końca rozumiemy, czym zdrowie jest.

Zdrowy czyli niecierpiący?

Każdy z nas nosi w sobie ogólne przekonanie o tym, co znaczy być zdrowym. Stereotypowo widzimy w naszych głowach osoby szczupłe, sprawne, lekko wysportowane, młode i szczęśliwe.

• Co jednak z tymi, którzy mają nadwagę, palą papierosy, ale nie zgłaszają póki co żadnych dolegliwości i czują się dobrze?
• Jak postrzegać tych, którzy chorują na reumatoidalne zapalenie stawów i nadciśnienie, ale za to stosują zbilansowaną dietę i biegają codziennie po kilka kilometrów?
• Co z osobami, które ukończyły 85 lat, ale ostatnio u lekarza były 10 lat temu i mimo to nie zgłaszają żadnych dolegliwości?
• Co z osobami, które fizycznie nie zgłaszają żadnych chorób, ale cierpią na doskonale maskowaną depresję?
  

Jak widać, „zdrowy” to dość mglisty i skrajnie subiektywny termin. Odnosi się nie tylko do braku choroby czy ułomności. Dla przykładu, jednym z synonimów bycia zdrowym jest pojęcie „dobrego samopoczucia”. Każdy z nas pojmuje je inaczej, podobnie jak cierpienie Cierpienie to nie tylko ból fizyczny – to również trudności psychiczne. Zdarza się, że źródłem cierpienia są również nasze myśli.

Kiedy boli dusza

Każdy z nas doświadcza czysto psychicznego cierpienia, które jednak nie pozostaje obojętne dla naszego ciała. Ma to miejsce na przykład podczas żałoby po rozstaniu lub stracie bliskiej osoby. Wszyscy wiemy, że poczucie porzucenia albo straty to jedno z najtrudniejszych odczuć dla człowieka. Na dobrostan psychiczny wpływa również nasz stan fizyczny.
Niedawne badania m. in. niemieckiego naukowca Joachima Bauera wskazują, że osoby bez chorób przewlekłych zupełnie inaczej funkcjonują w codzienności, a inaczej ci, którzy cierpią na przykład na przewlekłe choroby powiązane np. z bólem i ograniczeniami ruchu. Wieloletnie zmagania z chorobą bez odpowiedniego wsparcia psychologicznego mogą wycieńczać. Z kolei Zweig podkreśla, że łatwo nam porównywać cierpienia, ale nie ma to większego sensu. Zdarza się, że dla pacjentów z przewlekłymi chorobami dyskomfort psychiczny jest trudniejszy do zniesienia niż ból fizyczny. Z kolei dla tych, którzy rzadko chorują, krótkotrwała niedyspozycja, jak przeziębienie czy infekcja mogą okazać się trudnym doświadczeniem. Zweig podkreśla, że współcześnie wsparcie psychologiczne albo pomoc psychiatryczna są oczywistością i warto z nich korzystać, jeśli czujemy taką potrzebę. W jego przekonaniu rola lekarza polega na wydłużaniu trwania w wysokiej jakości życia, a nie tylko skupianiu się na poprawie wyników. Zatem analizując cierpienie warto wziąć pod uwagę cały nasz organizm. Nie tylko zdrowie fizyczne, ale i kondycję psychiczną.

Who wants to live forever

Zweig przywołuje wiele przykładów z życia swoich pacjentów, którzy podkreślają, że bardziej zależy im na wysokiej jakości życia niż jego długości. Sprawność i brak cierpienia są dla jego pacjentów ważniejsze. Dlatego podkreślają konieczność regularnych badań diagnostycznych czy profilaktycznych, a także diety, ruchu i balansu między pracą a odpoczynkiem.
Niewiele możemy zrobić z wiekiem lub genetyką. Ale zdrowe nawyki mogą znacznie przedłużać jakość naszego życia, a także odsuwać od nas widmo cierpienia. Jak podkreśla dr Zweig, konsekwencją braku cierpienia jest dobre samopoczucie i apetyt na życie.

Що означає бути здоровим?

Як виявилося, визначення здоров’я може здатися простим і очевидним тільки на перший погляд. Кожен з нас розуміє поняття здоров’я по-різному.

На побутовому рівні ми зазвичай визначаємо здоров’я як відсутність будь-яких захворювань і передбачуваний низький ризик їх виникнення. Зі здоров’ям ми також асоціюємо відсутність страждань, які пов’язані не тільки з нашим тілом, але і з нашою психікою. На наш психічний стан, в свою чергу, істотно впливає фізичний стан. Більшість лікарів підкреслюють, що на наш психофізичний стан суттєво впливають здорові звички, сон, фізичні вправи і правильне харчування.

В одному з вересневих випусків «Psychology Today» над есенцією здоров’я розмірковує Кеннет Цвейг, професор і викладач Джорджтаунського університету і практикуючий терапевт з багаторічним стажем. Він наводить приклад одного зі своїх пацієнтів зі значною надмірною вагою, який поставив перед собою мету почати інтенсивно тренуватися. На практиці ці тренування були для нього просто каторжними. Кеннет Цвейг запитав свого пацієнта, чому він прийняв такий ризикований виклик. Той відповів, що хоче бути здоровим. На думку професора Цвейга, це найкращий доказ того, що ми несемо в собі абсолютно різні визначення здоров’я, але одна з найважливіших причин, з приводу яких ми хворіємо, полягає в тому, що ми самі не до кінця розуміємо, що таке здоров’я.

Здоровий, тобто позбавлений страждань?

У кожного з нас є загальне уявлення про те, що означає бути здоровим. Стереотипно ми вважаємо здоровими худих, підтягнутих, спортивних, молодих і щасливих людей.

• Але як щодо тих, хто має надмірну вагу, курить сигарети, але не декларує наявності хвороб і почуває себе добре?
• Як сприймати тих, хто хворіє на ревматоїдний артрит і гіпертонію, але дотримується збалансованої дієти і бігає по кілька кілометрів щодня?
• Як сприймати людей, яким виповнилося 85 років, але останній раз вони зверталися до лікаря 10 років тому і, тим не менш, не скаржаться на здоров’я?
• Як щодо людей, які фізично здорові, але страждають від гарно замаскованої депресії?

Як можна переконатися «здоровий» – досить туманний і вкрай суб’єктивний термін. Відноситься не тільки до відсутності хвороб і дефектів. Наприклад, одним із синонімів бути здоровим є поняття «доброго самопочуття». Кожен з нас сприймає його по – різному, так само як страждання. Страждання – це не тільки фізичний біль, але і психічні труднощі. Буває, що джерелом страждань є наші думки.

Коли болить душа

Кожен з нас відчуває чисто психологічні страждання, які, однак, не залишаються байдужими по відношенню до нашого тіла. Це відбувається, наприклад, коли ми страждаємо з приводу  розставання або втрати коханої людини. Всі ми знаємо, що почуття залишення або втрати – одне з найскладніших відчуттів для людини. На психологічне благополуччя також впливає наш фізичний стан.

 
Недавнє дослідження німецького вченого Йоахіма Бауера показує, що люди без хронічних захворювань функціонують зовсім інакше в повсякденному житті, ніж ті, хто страждає хронічними захворюваннями, пов’язаними, наприклад, з біллю і обмеженнями руху. Багаторічна боротьба з хворобою без належної психологічної підтримки може призвести до виснаження. Цвейг, у свою чергу, підкреслює, що нам легко порівнювати страждання, але це не має особливого сенсу. Буває, що пацієнти з хронічними захворюваннями психічний дискомфорт переносять важче, ніж фізичний біль. У свою чергу, для тих, хто рідко хворіє, короткочасне нездужання, таке як застуда або інфекція, може виявитися важким досвідом. Цвейг підкреслює, що в наш час психологічна підтримка або психіатрична допомога – явище само собою зрозуміле, і ним варто користуватися, якщо ми відчуваємо необхідність. На його думку, роль лікаря полягає в тому, щоб збільшити тривалість високоякісного життя, а не просто зосередитися на поліпшенні результатів. Тому аналізуючи страждання варто враховувати весь наш організм. Не тільки фізичне здоров’я, але і психічний стан.

Who wants to live forever

Цвейг наводить безліч прикладів з життя своїх пацієнтів, які підкреслюють, що вони більш зацікавлені високою якістю життя, ніж її тривалістю. Добрий фізичний стан і відсутність страждань для його пацієнтів мають найбільше значення. Тому вони підкреслюють необхідність регулярних діагностичних або профілактичних обстежень, а також дієти, фізичних вправ і балансу між роботою і відпочинком.
Ми мало що можемо зробити з віком або генетикою. Але здорові звички можуть значно продовжити якість нашого життя, а також відсунути від нас марево страждання. Як зазначає доктор Цвейг, наслідком відсутності страждань є гарне самопочуття і здоровий апетит до життя.