Świat biznesu zmienił się radykalnie w ciągu ostatnich kilku dekad i obecnie żyjemy w dynamicznie zmieniającym się otoczeniu. Nie tylko z uwagi na postępującą cyfryzację. Zmiany zachodzą zarówno w kontekście społecznym, ekonomicznym, geopolitycznym. Podążanie tym tempem zmian wymaga od nas nie tylko umiejętności technicznych, ale przede wszystkim cech i nawyków, które pozwolą nam się przystosować i odnosić sukcesy w świecie VUCA. Jakich? Johannesburska firma szkoleniowa Future Fit Academy zdefiniowała 15 umiejętności kluczowych dla powodzenia w przyszłości. Są nimi:

• Ciekawość – to zarówno uczucie, stan, cecha jak i postawa życiowa, to chęć dowiedzenia się więcej o czymś lub o kimś. Chęć poszukiwania i poznania nieznanego. Im wyższe CQ (iloraz ciekawości), tym osoba bardziej dociekliwa i otwarta na nowe doświadczenia. Wysokie CQ cechuje ludzi, którzy stale szukają ciekawych rozwiązań znanej im rzeczywistości.
• Radzenie sobie z paradoksem – czyli radzenie sobie z pozornie przeciwstawnymi lub sprzecznymi perspektywami. To umiejętność myślenia „zarówno/i” zamiast „albo/albo”, dzięki czemu można rozwiązywać konflikty w produktywny sposób.
• Tolerancja niejednoznaczności – czyli stopień, w jakim dana osoba czuje się komfortowo z niepewnością, nieprzewidywalnością, sprzecznymi kierunkami i wieloma wymaganiami. Osoba mająca taką umiejętność potrafi wykorzystać niejednoznaczność  Jako możliwość, a nie zagrożenie.
• Zdolność uczenia się – czyli chęć nabywania nowych umiejętności na podstawie doświadczenia i wykorzystywania tych lekcji do skutecznego działania w nowych i różnych sytuacjach.
• Nastawienie na rozwój – czyli przekonanie, że talenty można rozwijać dzięki  pracy, dobrym strategiom i wiedzy innych.
• Myślenie projektowe – to ideologia i proces związany z rozwiązywaniem złożonych problemów w sposób wysoce zorientowany na użytkownika. Szczególnie myślenie projektowe sprawdza się podczas pracy w interdyscyplinarnym zespole, co pozwala spojrzeć na problem z wielu perspektyw.
• Nadawanie sensu, czyli sensemaking – to termin stworzony przez Karla Weicka na określenie postawy, w której nadajemy znaczenie otaczającej rzeczywistości. Odnosi się do tego, jak budujemy i określamy nieznane, aby móc działać. Nadawanie sensu wiąże się z udzieleniem odpowiedzi na pytania: „Jak coś się wydarzyło?”, „Co to wydarzenie znaczy?”, „Co powinienem zrobić?”. Proces ten odbywa się przez interakcje ze środowiskiem i pozwala na większe uporządkowanie świata.
• Myślenie strategiczne – znane również jako wizjonerstwo lub umiejętność jasnego określenia kierunku, w którym się zmierza. Cecha ta polega na definiowaniu wspólnych dla ludzi wartości i angażowaniu ich w pozytywne działania na rzecz wspólnego celu. Osoba posiadająca taką umiejętność jest szczerze zainteresowana opiniami i poglądami innych.
• Zdolność do adaptacji – oznacza łatwy dostęp do różnych sposobów myślenia, umożliwiający pracownikom przystosowanie do zmiany oraz otwartość na eksperymentowanie różnych rozwiązań.
• Zdolność do adaptacji kulturowej – czyli chęć i zdolność jednostki do dostosowania sposobu komunikowania się, motywowania i zarządzania w różnych kulturach.
• Wirtualna współpraca – to współpraca między rozproszonymi członkami zespołu, która odbywa się za pośrednictwem technologii. Dotyczy to również współpracy w zespołach, które coraz częściej mają wirtualny lub hybrydowy (wirtualno-tradycyjny) charakter. W przyszłości wygra lider posiadający autorytet nie tylko w kwestii formalnej, który byłby w stanie sprawnie koordynować pracę zespołu, przydzielać obowiązki i zadania oraz egzekwować wykonanie poleceń przez wszystkich współpracowników, ale również potrafić motywować członków zespołu, zwiększające ich identyfikacje z celami.
• Odporność na zmiany – to umiejętność dobrej adaptacji i szybkiego powrotu do zdrowia w czasach stresu i ciągłych zmian. Im bardziej wierzymy, że każda trudna zmiana może być okazją do uczenia się nowych zachowań, przekraczania siebie i dzięki temu wzrastania, tym łatwiej jest nam sobie z nią poradzić.
• Zaradność – czyli zdolność i kreatywność radzenia sobie z trudnościami, umiejętność rozwiązywania trudnych problemów. Nawet jeśli nie umiemy czegoś zrobić, ważne by wiedzieć jak zorganizować sobie pomoc. Zaradność nie wiąże się bowiem z konkretnymi, wąskimi umiejętnościami, ale z ogólnie pojętym sposobem radzenia sobie w różnych, nie tylko kryzysowych sytuacjach.
• Przewodzenie bez autorytetu – zachęcanie innych do dobrowolnej współpracy i angażowania się, zamiast stosowania się do poleceń z powodu autorytetu wynikającego z pozycji lub stanowiska. Przywództwo przyszłości opiera się przede wszystkim na autorytecie danej osoby, a którą inni dobrowolnie akceptują.
• Współzależność – stanowi umiejętność nawiązywania relacji z innymi w sposób, który ich buduje, zachęca i wydobywa ich najwyższy potencjał. Osoba mająca ten talent buduje mosty pomiędzy ludźmi i grupami, pokazując im, jak mogą wzajemnie na sobie polegać. Pomaga innym odnaleźć sens w nieprzewidywalności otaczającego świata, czyli „łączy kropki” z przeszłości, teraźniejszości i przyszłości, dając innym perspektywę, wskazówki i nadzieję.

Powyższy zestaw umiejętności skłania do postawy opierającej się na „byciu uczniem przez całe życie”, czyli na koncentracji na ciągłym nabywaniu nowych, pożądanych umiejętności. Przez co jest się  w stanie pomyślnie stawiać czoła wyzwaniom z przyszłości – niezależnie od roli w organizacji.

Bibliografia:

The FutureFit Academy, FutureFit Skills, Rise to the challenge of learning what is required to stay relevant in the future world of work, https://www.futurefitacademy.com/futurefit-skills/

15 ключових навичок майбутнього

Якщо запитати когось, які ключові навички допоможуть бути конкурентоспроможними у майбутньому світі працевлаштування, мабуть вам перерахують такі компетенції, як: кодування, робототехніка, програмування тощо. Цей очевидний фокус на технічних або цифрових навичках виникає з переконань, що машини та роботи автоматизують робочі місця та усунуть потреби в людській роботі та навичках. Ви впевнені?

Бізнес-світ радикально змінився за останні кілька десятиліть, і ми зараз живемо у динамічно змінюваному середовищі. Не тільки через прогрес цифризації. Зміни відбуваються й у соціальному, економічному, геополітичному контексті.  Щоб не відставати від цього темпу змін, вимагаються не лише технічні навички, але перш за все особливості та навички, які дозволять нам адаптуватися і досягати успіхів у світі VUCA. Яких? Навчальна компанія Йоганнесбурга Future Fit Academy визначила 15 ключових навичок для досягнення успіху у майбутньому. А саме:

• Цікавість – це почуття, стан, особливість та ставлення до життя, це бажання дізнатися більше про щось або про когось. Бажання шукати і знати невідоме. Чим вище значення CQ (коефіцієнт цікавості), тим особа більш зацікавлена і відкрита для нового досвіду. Високим CQ характеризуються людьми, які постійно шукають цікаві рішення відомих їм задач.
• Здатність впоратися з парадоксом – це здатність впоратися з протилежними на перший погляд або суперечливими перспективами. Це здатність мислити «як/так і»,  замість «або/або», завдяки чому можна вирішувати конфлікти продуктивно.
• Толерантність до неоднозначності – це ступінь, в якому дана особа почувається комфортно з невизначеністю, непередбачуваністю, суперечливими напрямками та багатьма необхідними. Особа, яка має таку здатність, може використовувати неоднозначність як можливість, а не загрозу.
• Здібність до навчання – тобто готовність набувати нові навички на основі досвіду та використання цих уроків для ефективної роботи в нових та різних ситуаціях.
• Націленість на розвиток – тобто переконання, що таланти можна розвивати завдяки роботі, хорошим стратегіям та знанням інших.
• Проектне мислення – це ідеологія та процес, пов’язаний з вирішенням складних проблем у високо-орієнтований спосіб. Особливо проектне мислення добре зарекомендувало себе при роботі в міждисциплінарній команді, що дозволяє дивитися на проблему з багатьох точок зору.
• Утворення змістів або sensemaking – це термін, введений Карлом Вейком для визначення ставлення, при якому приділяється значення навколишній реальності. Відноситься до того, як ми будуємо і описуємо невідоме, щоб мати можливість діяти. Утворення змістів пов’язане з відповіддю на запитання: «Як щось трапилося?», «Що означає ця подія?», «Що я повинен зробити?» Цей процес відбувається через взаємодії з навколишнім середовищем і дозволяє підвищити упорядкування світу.
• Стратегічне мислення – також відоме як візіонерство або здатність чітко визначити напрямок, в якому треба діяти. Ця здатність полягає на визначенні спільних для людей цінностей і залученні їх до позитивних дій для спільної мети. Людину з такою навичкою щиро цікавлять думки та погляди інших.
• Адаптивність – означає легкий доступ до різних способів мислення, що дозволяє працівникам адаптуватися до змін, та відкритість для експериментів з різними рішеннями.
• Здатність до культурної адаптації – це бажання та здатність адаптуватися до способу комунікації, мотивування та управління в різних культурах.
• Віртуальна співпраця – це співпраця між розділеними членами команди, яка здійснюється за посередництвом технології. Це також стосується співпраці в командах, які є все більш віртуальним або гібридним (віртуально-традиційними). У майбутньому виграватиме лідер, який має не лише формальний авторитет, який зможе ефективно координувати роботу команди, роздаючи обов’язки та завдання, контролювати виконання розпоряджень усіма працівниками, але також зможе мотивувати членів команди, підвищуючи їх ототожнення з цілями.
• Стійкість до змін – це здатність мати добру адаптацію та швидко відновлюватися під час стресу та безперервних змін. Чим більше ми віримо, що кожна складна зміна може бути можливістю вивчати нову поведінку, виходити за межі своїх можливостей, і тим самим рости, тим легше нам з нею впоратися.
• Винахідливість – це здібність і креативність у подоланні труднощів, здатність вирішувати складні проблеми. Навіть якщо ви не можете щось зробити, важливо знати, як організувати допомогу собі. Винахідливість не пов’язана з конкретними, вузькими навичками, але пов’язана зі способом дії у різних, не тільки кризових ситуаціях, у загальному розумінні.
• Керування без авторитету – заохочення інших до добровільної співпраці та залучення замість виконання рекомендацій, пов’язаних з авторитетом, що виникає з посади або позиції. Лідерство майбутнього базується, перш за все, на авторитеті даної особи, який інші особи добровільно приймають.
• Взаємозалежність – це здатність встановлювати стосунки з іншими таким чином, щоб вони будувалися, заохочуючи та використовуючи їх найвищий потенціал. Особа, яка володіє цією здатністю, будує мости між людьми та групами, показуючи їм, як вони можуть покладатися один на одного. Це допомагає іншим знайти сенс у непередбачуваності навколишнього світу, тобто «з’єднує крапки» з минулого, теперішнього та майбутнього, надаючи іншим перспективу, вказівки та надію.

Наведений вище перелік навичок схиляє до позиції, що базується на «бути учнем протягом цілого життя», тобто на фокусі на безперервному отриманні нових, бажаних навичок. Вони допомагають успішно відповідати на виклики майбутнього – незалежно від ролі в організації.

Бібліографія:

The FutureFit Academy, FutureFit Skills, Rise to the challenge of learning what is required to stay relevant in the future world of work, https://www.futurefitacademy.com/futurefit-skills/