Ten rok wysunął na pierwszy plan walkę o wolność człowieka w obliczu wojny w Ukrainie, dlatego warto prowadzić odważne rozmowy z dziećmi na temat znaczenia wyboru liderów, którzy będą walczyć o prawa wszystkich ludzi w danym kraju.

Na czym dobrze jest się skupić, kiedy rozmawiamy o demokracji? Oto 9 kroków:

Poznać czym jest demokracja

W miarę zbliżania się sezonu wyborczego wszyscy słyszymy coraz więcej o tym, że Polska jest krajem demokratycznym. Ale czym jest demokracja? W demokracji obywatele mają szansę powiedzieć (głosując), kto i jak będzie zarządzał ich krajem. Różni się to od innych ustrojów politycznych, takich jak monarchie czy dyktatury, w których jeden władca podejmuje większość wszystkich decyzji.

Zanim dzieci będą mogły lepiej zrozumieć zasady demokracji, warto by zrozumiały, czym ona jest. Mogą zacząć od rozbicia słowa – demokracja (gr. dḗmos „lud”, krátos „władza” – dosł. „rządy ludu, ludowładztwo”) – oznaczającego władzę lub rządy ludzi. W naszym nowoczesnym świecie rozumiemy, że demokracja pozwala wszystkim obywatelom wpływać na to, jak jest zarządzany ich kraj.

Odkryć pierwszą demokrację

Termin „demokracja” wywodzi się ze starożytnej myśli politycznej i filozoficznej, a pojawił się po raz pierwszy w Atenach, w Grecji około 500 roku p.n.e. Klejstenes, polityk z Aten, zorganizował pierwszą demokrację ludu (zwaną demos), dzięki czemu zyskał przydomek „Ojciec Demokracji”. Uprawnieni wyborcy spotykali się na forum (placu publicznym), aby głosować na najważniejsze kwestie, prowadzić dyskusje i dzielić się swoją wiedzą. W końcu bycie poinformowanym było niezwykle ważne w tym społeczeństwie, dlatego każdy głosujący musiał dobrze rozumieć każdą kwestię. Wymagało to dużo pracy!

Porozmawiać o czasach, kiedy twój kraj spełniał swoje ideały…

i o czasach, kiedy tego nie robił. Pokazanie historii w całym jej spektrum, nie tylko triumfów, ale również błędów i ich konsekwencji, ma ogromny wpływ na to jak młodzi obywatele będą potem patrzeć na swój kraj i jakich będą dokonywać wyborów.

Rozmawiać o wartościach

Definicje, które później poznajemy w książkach bardzo często formułują się już na etapie poznawania świata. Warto pytać dzieci jak rozumieją niektóre wartości cenione w społeczeństwie, takie jak prawo, odpowiedzialność, uczciwość. To doskonały fundament do dalszego rozwoju prawidłowych postaw.

Oto niektóre z pytań, które warto zadać dzieciom, aby pobudzić je do refleksji:

• Jakie zasady są twoim zdaniem ważne w domu i w kraju?
• Jakie rzeczy chronią cię i zapewniają bezpieczeństwo?
• Jak myślisz, co powinni zrobić nasi przywódcy?
• Czy uważasz, że to prawo to dobry pomysł?
• Co oznacza dla ciebie bycie odpowiedzialnym?
• Skąd wiesz, że coś jest prawdą?
• Jak myślisz, dlaczego ta osoba byłaby dobrym przywódcą?

Doświadczyć demokracji przy stole

W codziennych rozmowach rodzinnych nawet przy stole warto wprowadzać podstawy demokracji, choć w wersji kulinarnej. Kiedy np. nie możemy się zgodzić, co zamówić na obiad, kiedy każde z nas ma swoje odmienne preferencje, warto na głos mówić, na co ktoś ma ochotę i próbować negocjować. Na przykład: kiedy mama życzy sobie sałatkę, tata – pieczeń, jedno dziecko pizzę, a drugie frytki i hamburgera, warto nawzajem się zapytać, z czego każde z domowników byłoby skłonne zrezygnować. To odpowiedzialność dorosłych, żeby zaproponować swoje rozwiązania, więc tata na przykład może zrobić ukłon w stronę mamy i wybrać sałatkę, ale zaznaczyć, że jego potrzeby kaloryczne są większe i że proponuje zamówić do niej na przykład kawałki indyka. Potem warto zapytać, czy dzieci nie byłyby skłonne na przykład podzielić się pizzą po połowie. Na jednej części można umieścić ulubione składniki jednego, a na drugiej – drugiego dziecka. W warunkach domowych warto sobie nawzajem przypominać, że potrzeby wszystkich są tak samo ważne i powinny być usłyszane. Zachęcajmy więc do głośnego wyrażania potrzeb.

Rozwiązać konflikt

Podobnie rzecz ma się w przypadku dziecięcych sprzeczek. Warto sprawdzić, o co dzieci się kłócą. W socjologii wciąż żywy jest przykład dwóch sióstr spierających się o pomarańczę. Okazuje się, że jedną pomarańczą z powodzeniem mogą się podzielić dwie siostry – jedna potrzebuje wycisnąć ją na sok, a druga chce z niej otrzeć skórkę do ciasta. Jeśli obie strony zabiegają po prostu o sam przedmiot, nie wyrażając swoich potrzeb, łatwo o nieporozumienie, eskalację emocji, a w konsekwencji – awanturę. Czasem nam, dorosłym, bardzo trudno przyjąć, że konflikty rozwijają, bo dają nam dostęp do cudzej perspektywy. Najgorzej sprawa ma się z kłótnią – wtedy wszyscy jej uczestnicy twardo trwają przy swoim, zamknięci na głos drugiej strony. W takiej sytuacji od zasad demokratycznych wszyscy mocno się oddalamy.

Zobaczyć jak wygląda głosowanie

Gdy zbliżają się wybory lokalne lub krajowe warto zabrać pociechy ze sobą i porozmawiać o tym, dlaczego zdecydowaliśmy się głosować na poszczególnych kandydatów.

Możemy także udostępniać zdjęcia głosujących na całym świecie: w 2020 r. astronautka NASA Kate Rubins zagłosowała w amerykańskich wyborach prezydenckich z kosmosu, a w 2019 r. 49 ekspedytorów australijskich zarejestrowanych do głosowania na Antarktydzie uczestniczyło w wyborach federalnych.

Dzieci mogą również porozmawiać o innych miejscach, w których same głosują − czy to głosowanie w klasie, czy głosowanie podczas występów artystycznych.

Dyskutować o zaangażowaniu obywatelskim

Nic nie dzieje się za pstryknięciem magicznej różdżki, ani jedynie za sprawą polityków. Ucząc o demokracji nie można pominąć znaczenia obywatelskiego zaangażowania. Warto sięgnąć do lokalnych informacji, by pokazać dzieciom, że każdy z nas ma wpływ na otaczającą go rzeczywistość.

Oto niektóre tematy, które warto poruszyć rozmawiając o zaangażowaniu obywatelskim z dziećmi:

• Skąd biorą się pieniądze na nowy plac zabaw w parku?
• Jak miasto/gmina pomagają bezdomnym psom?
• Kto i z czyich pieniędzy naprawia dziury w asfalcie?
• Jak mama i tata pomagają miastu?
• Co zrobić, by na osiedlu było więcej ławek?

Czytać o demokracji

Jest kilka książek dla dzieci (w tym książki dla nastolatków) o demokracji.

Poniżej zestawienie inspirujących książek o demokracji:

• Włącz Demokracje, Robert Biedroń, Wydawnictwo Znak, 2018
• Akademia mądrego dziecka. Chcę wiedzieć. Tu jest nasz dom, Tracey Turner, Asa Gilland, Wydawnictwo Harperkids, 2021
• Co to właściwie jest demokracja, Equipo Plantel, Wydawnictwo Tako, 2016
• I ty możesz zmienić świat. 42 inspirujące historie o niezwykłych dzieciach, Grabarczyk Karolina, Wydawnictwo Media Rodzina, 2019
• Mała książka o demokracji, Sassa Buregren, Wydawnictwo: Jacek Santorski & Co, 2007

Uwzględnianie głosu dziecka i wspólne poznawanie wartości obywatelskich umożliwiają dzieciom podejmowanie decyzji w różnych sytuacjach: od podstawowych spraw, które wpływają na ich życie (dorastanie, uczenie się, kochanie) oraz życie innych i środowisko, a to niezwykle przydatne nie tylko dla nich, ale i dla przyszłości naszego wspólnego świata.

9 кроків, щоб наблизити дітям тему демократії

Багато дітей слухають, як дорослі у своєму житті ведуть дискусію про демократію, рівність і  про те, що потрібно зробити, щоб створити справедливе майбутнє для всіх. Політика може бути для дітей нудною і нецікавою. Але маленькі голови вбирають все, як губки. Тому варто, щоб вони увібрали в себе цінний і зрозумілий для них зміст вже з малих років.

Цей рік висунув на перший план боротьбу за свободу людини перед лицем війни в Україні, тому варто вести сміливі розмови з дітьми про важливість вибору лідерів, які боротимуться за права всіх людей у даній країні.

На чому добре зосередитися, коли ми говоримо про демократію? Ось 9 кроків:

Пізнати, що таке демократія

У міру наближення виборчого сезону ми всі чуємо все більше і більше про те, що Польща є демократичною країною. Але що таке демократія? В умовах демократії громадяни мають можливість сказати (голосуючи), хто і як буде керувати їх країною. Це відрізняється від інших політичних устроїв, таких як монархії або диктатури, в яких один правитель приймає більшість усіх рішень.

Перш ніж діти зможуть краще зрозуміти принципи демократії, варто зрозуміти, що це таке. Вони можуть почати з розбивки слова – демократія (з грецької demos – «народ», krátos  «влада» – дослівно «правління народу, народовладдя»), яке означає владу або правління народу. У нашому сучасному світі ми розуміємо, що демократія дозволяє всім громадянам впливати на те, яким чином здійснюється керівництво їхньою країною.

Відкрити для себе першу демократію

Термін «демократія» виводиться з древньогрецької політичної і філософської думки, вперше з’явився він  в Афінах, в Греції близько 500 року до н. е. Клейстенес – політик з Афін, організував першу демократію народу (звану demos), завдяки чому отримав прізвисько «Батько демократії». Уповноважені виборці збиралися на форумі (публічній площі), щоб голосувати з найбільш важливих питань, проводити дискусії і ділитися своїми знаннями.
Зрештою, бути поінформованим було надзвичайно важливо в цьому суспільстві, тому кожен голосуючий повинен був добре розуміти кожне питання. Це вимагало багато роботи над собою!

Поговорити про часи, коли ваша країна жила в унісон зі своїми ідеалами…

і про ті часи, коли вона цього не робила. Показ історії у всьому її спектрі, не тільки тріумфів, але і помилок та їх наслідків, має величезний вплив на те, як молоді громадяни будуть потім дивитися на свою країну і які вибори вони будуть робити.

Поговорити про цінності

Терміни, які ми пізніше вичитаємо в книжок, дуже часто формулюються вже на етапі пізнання світу. Варто запитати дітей, як вони розуміють деякі цінності, які важливі  для членів суспільства, такі як право, відповідальність, чесність. Це відмінна основа для подальшого розвитку правильного світосприйняття.

Ось деякі з питань, які варто задати дітям, щоб спонукати їх задуматися:

• Які правила, на ваш погляд, важливі вдома і у країні?
• Які речі захищають вас і забезпечують безпеку?
• Як ви думаєте, що повинні робити наші лідери?
• Як ви думаєте, цей закон – хороша ідея?
• Що для вас означає бути відповідальним?
• Звідки ти знаєш, що щось є правдою?
• Як ви думаєте, чому ця людина буде хорошим лідером?

Досвід демократії за столом

У повсякденних сімейних бесідах навіть за столом варто запроваджувати основи демократії, нехай і в кулінарному варіанті. Коли, наприклад, ми не можемо домовитися про те, що замовити на обід, коли у кожного з нас є свої різні уподобання, варто вголос сказати про це і спробувати домовитися. Наприклад: коли мама бажає салат, тато  – стейк, одна дитина – піцу, а інша – картоплю фрі і гамбургер, варто запитати один одного, від чого кожен з нас готовий відмовитися. Це відповідальність дорослих запропонувати свої рішення, тому тато, наприклад, може прихилитися до преференцій мами і вибрати салат, але вказати, що його потреби в калоріях більші, і що він пропонує замовити до салату наприклад, шматочки індички. Тоді варто запитати, чи не захочуть діти, наприклад, розділити піцу навпіл. На одну частину можна покласти улюблені складники однієї дитини, а на іншу – улюблені складники іншої дитини. У домашніх умовах корисно нагадувати один одному, що потреби всіх однаково важливі і повинні бути почуті. Тому закликаємо вас голосно висловлювати один одному свої потреби.

Вирішити конфлікт

Так само можна вирішити дитячі сварки. Варто прислухатися, з приводу чого сперечаються діти. У соціології досі живий приклад двох сестер, які сперечаються з приводу апельсина. Виявляється, одним апельсином з успіхом можуть поділитися обидві сестри – одній потрібно вичавити з нього в сік, а іншій потрібна натерта шкірка  для тіста. Якщо обидві сторони просто сперечаються про один і той же предмет, не висловлюючи і не деталізуючи своїх потреб, то легко виникає непорозуміння, ескалація емоцій і, як наслідок, сварка. Іноді нам, дорослим, дуже важко припустити, що конфлікти розвиваються, тому що вони дають нам доступ до чужої точки зору. Найгірше справа виглядає зі сваркою – тоді всі її учасники міцно тримаються при своєму, закриваючи вуха і очі на докази опонента. У такій ситуації від демократичних принципів ми всі сильно віддаляємося.

Подивитися, як виглядає голосування

У міру наближення місцевих або загальнодержавних виборів варто взяти дитину з собою і поговорити про те, чому ми вирішили голосувати за того, чи іншого кандидата.

Ми також можемо показати фотографії виборців з інших країн: у 2020 році астронавтка НАСА Кейт Рубінс проголосувала на президентських виборах в США з космосу, а в 2019 році 49 австралійських експедиторів, зареєстрованих для голосування в Антарктиді, взяли участь у федеральних виборах.

Діти також можуть поговорити про інші місця, де вони самі голосують – будь то голосування в класі або голосування під час художніх виступів.

Обговорити участь у громадському житті

Ніщо не відбувається ні за помахом чарівної палички, ні за справою політиків. Навчаючись демократії не можна обминути важливість участі у громадському житті. Корисно звернутися до місцевої інформації, щоб показати дітям, що кожен з нас впливає на навколишню реальність.

Ось деякі теми, яких варто торкнутися, говорячи про громадянську участь з дітьми:

• Звідки беруться гроші на новий ігровий майданчик в парку?
• Як місто / муніципалітет допомагають бездомним собакам?
• Хто і на чиї гроші лагодить дірки в асфальті?
• Як мама і тато допомагають місту?
• Що робити, щоб в мікрорайоні було більше лавок?

Читати про демократію

Є кілька дитячих книг (включаючи книги для підлітків) про демократію.
Нижче наведено збірку надихаючих книг про демократію:

• Włącz Demokracje, Robert Biedroń, Wydawnictwo Znak, 2018 (Увімкніть Демократію, Роберт Бєдронь, Видавництво Знак, 2018)
• Akademia mądrego dziecka. (Академія розумної дитини.) Chcę wiedzieć. (Я хочу знати.) Tu jest nasz dom, Tracey Turner, Asa Gilland, Wydawnictwo Harperkids, 2021 (Тут наш дім, Трейсі Тернер, Аса Гілланд, Видавництво Харперкідс, 2021)
• Co to właściwie jest demokracja, Equipo Plantel, Wydawnictwo Tako, 2016 (Що таке демократія, Еквіпо Плантель, Видавництво Тако, 2016)
• I ty możesz zmienić świat. (І ти можеш змінити світ.) 42 inspirujące historie o niezwykłych dzieciach, Grabarczyk Karolina, Wydawnictwo Media Rodzina, 2019 (42 надихаючі історії про незвичайних дітей, Грабарчик Кароліна, Видавництво Медіа Родина, 2019)
• Mała książka o demokracji, Sassa Buregren, Wydawnictwo: Jacek Santorski & Co, 2007 (Маленька книга про демократію, Сасса Буригрен, Видавництво: Яцек Санторскі & Ко, 2007)

Прислухатися до голосу дитини і разом пізнавати громадянські цінності – все це  дозволяє дітям приймати рішення в різних ситуаціях: від базових справ, які впливають на їхнє життя (дорослішання, навчання, кохання), а також життя інших людей і навколишнього середовища, а це надзвичайно корисно не тільки для них, але і для майбутнього нашого спільного світу.